Отже, в Україні продовжено карантин через загрозу розповсюдження коронавірусу до 24 квітня. Надалі будуть зачинені дитячі садки, школи, виші. Тому продовжує залишатися нагальним питання: з ким залишити дітей під час карантину.
Як діяти батькам, які працюють, а їх діти на карантині? Чи мають право вони на відпустку в зв’язку з карантином? Спробуємо визначити форми реалізації права на догляд за малолітніми дітьми, тобто віком до 14 років, батьками або особами, які їх замінюють (усиновителі, опікуни, прийомні батьки, батьки-вихователі).
Варіант 1. Використати щорічну відпустку (у випадку, якщо працівник має невикористану частину відпустки або набув права на нову щорічну відпустку). Так, на період карантину в закладі, де навчається (перебуває) дитина, батькам можуть надати оплачувану щорічну основну або додаткову відпустку поза графіком відпусток.
При цьому ч. 13 ст. 10 Закону “Про відпустки” передбачає категорії осіб, яким щорічні відпустки надаються в будь-який зручний для них час:
- особам до 18 років;
- особам з інвалідністю;
- жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
- жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
- самотній матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері);
- опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
- дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
- ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
- ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
- батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
- в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Варіант 2. Скористатися правом на додаткову соціальну оплачувану відпустку. Таке право мають: жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матір особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинока матір, батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особа, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, один із прийомних батьків має право на щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Скористатися нею працівник може раз на рік
Варіант 3. Відповідно до пункту 3-1 статті 25 Закону України “Про відпустки”, мати або інша особа (батько дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів), для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину має право на відпустку без збереження заробітної плати. Наприклад, такою відпусткою можуть скористатись працівники, які повністю використали свою щорічну відпустку та не набули права на нову відпустку. Термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін — не більше 15 календарних днів на рік. Аби оформити таку відпустку на період карантину, його оголошення потрібно підтвердити документально. Окрім того, до заяви про надання такої відпустки треба додати копію свідоцтва про народження дитини та документ, який посвідчує відповідний статус працівника. У свою чергу роботодавець після ознайомлення із документами зобов’язаний видати наказ (розпорядження) про надання відпустки. Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, відпустка без збереження зарплати може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій.
Варіант 4. Неоплачувана відпустка на 15 днів. Це відпустка за сімейними обставинами та з інших причин. Вона передбачена ст. 26 Закону України “Про відпустки”. Така відпустка надається без збереження зарплати, але на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом. Втім цей термін має тривати не більше 15 календарних днів на рік. Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження зарплати, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Варіант 5. Використання відгулів та інших додаткових днів відпочинку. Також батьки можуть використати свої накопичені відгули, реалізуючи таким чином права на інший день відпочинку за роботу у вихідний день, або у святкові та неробочі дні, або за здавання донором крові, або у разі від’їзду чи повернення з відрядження у вихідний. Такий варіант підійде не всім, адже спершу потрібно заробити такий відгул — авансом отримати його неможливо. Щодо оплати такого дня, то вона зберігається лише за дні відгулів за донорство (у розмірі середньої заробітної плати). В інших випадках — це надання додаткових днів відпочинку, оплату за які не проводять.
За матеріалами Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді