Так іноді хочеться сховатися від навколишньої суєти. Свій мистецький закуточок пропонує обласна бібліотека для юнацтва. Тут часто організовують виставки картин чи фотографій, де кожен охочий може відпочити душею, поринувши в світ мистецтва…
З минулого вівторка в читальні експонуються 26 робіт хмельницького художника, з 1986 року — члена Національної спілки художників України Володимира Кирилюка. Її організували в пам’ять про митця, який пішов із життя рік тому в 72-річному віці.
Представлений творчий доробок показує широкий спектр стилів авторського живопису Володимира Кирилюка. Спосіб зображення картин настільки різниться, здається, вони створені різними художниками. А все тому, каже голова обласного осередку Національної спілки фотохудожників України Микола Мельничук, що Володимир Кирилюк був різностороннім художником. Він освоював нові стилі, течії, був прекрасним графіком, скульптором, крім олійних картин, має незрівнянну колекцію авторських акварелей. Навчаючись у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва (нині Національна академія мистецтв), художник вивчав кераміку.
Зокрема, вражають його пейзажі українських сіл. На одній із робіт — віз із конем, біля якого стоїть ще незграбне, задивлене у світ лоша. А поряд клює сніжок руда курка. Картина наповнена сонячним світлом, яке множиться білизною снігу, так справжньо намальованого, що здається, от-от почується його хрускіт.
А поряд ще один надзвичайно теплий пейзаж: білі сільські хатини, як печериці, сховалися в затінок свіжо-зелених літніх дерев.
Невимовно романтичні й фотографічно реалістичні його міські пейзажі. Тут і хмельницька набережна, яка білими мурами мосту підпирає багряну осінь, і велична кам’янецька фортеця, що нагострює вістря веж у самісіньке небо.
Є в Володимира Кирилюка й види сучасного міста, з парками і висотками, що стоять у спокої літа.
Дуже незвичні авторські натюрморти. На одному з них композицію з рослин, овочів, фруктів та предметів йому вдалося так реалістично зобразити розмашистими, на перший погляд, легковажними мазками.
Взагалі, його роботи то дивують надзвичайною реалістичністю і чіткістю зображення, то вражають експресією.
Багато в художника жіночих портретів. На його картинах — рудоволоса міська модниця, яка весело катається на гойдалці, фантастична казкова діва, ціла низка узагальнених образів українських жінок, героїнь народних пісень, літературних творів. Представлена на експозиції й оголена жіноча натура. Колоритністю виділяється портрет сільської білявої дівчинки, яка усміхнено позує художнику, прикрасившись букетиком лісових конвалій.
Деякі роботи мають символічний, філософський зміст. Вони композиційно складні, кожен елемент здається багатовимірним, відчувається простір.
Як зазначають бібліотекарі, на виставку улюбленого для багатьох художника Володимира Кирилюка чекали дуже давно. Шкода, що звершилася вона вже по його смерті.
На презентацію завітали друзі, колеги, представники обласного осередку НСФУ. Усі зійшлися на тому, що Володимир Кирилюк був доброю, щирою людиною з тонким почуттям гумору, а ще дуже спокійною, тихою за творчою роботою.
“Володимир Якович дуже цінував життя, любив дітей та внуків. Був вдячний Богу за талант, який беріг і вмів застосувати. Кажуть, митці мають якийсь зв’язок із вищими силами. Перед смертю художник намалював дивовижне небо. Рада, що творчість Володимира Яковича продовжує жити, її знають і в його рідному Старокостянтинові, де народився 7 червня 1946 року, і в США, Ізраїлі, Польщі, Німеччині, де зберігаються його роботи в приватних колекціях”, — розповідає дружина художника Лариса Петрівна.
Товариші-спілчани планують показати виставку Володимира Кирилюка й в інших містах, а ще видати альбом із його роботами.
Ірина Салій