Відгомін Різдва пройшов усіма мистецькими закладами міста. Минулого четверга в обласній філармонії свої “Різдвяні історії” продемонстрував міський академічний муніципальний хор під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Цмура. У програму ввійшли кращі народні колядки в сучасних обробках. Піснями хористи розповіли історію народження Ісуса Христа та відтворили колорит святкування Різдва в українських селах.
Усі звикли, що академічна музика виконується виструнченими, серйозними музикантами. Ігор Цмур зі своїм колективом довели, що хоровий виступ може не лише вразити слух, а й стати захопливим видовищем.
Так, “Різдвяні історії” розгорнулися на тлі органного залу філармонії, декорованого під засніжене українське село, околиці якого вкрили обсипані снігом ялиці. В залі загасили світло — настав Святвечір.
На сцену хористи вийшли парами, як справжні колядники, пройшлися крізь весь зал, сповіщаючи піснею про народження Ісуса Христа. Лунко виконали колядку, яку співають переважно у західній Україні, “Бог предвічний народився”. Ця колядка увійшла в антологію української набожної пісні, надрукованій у Почаївській Лаврі в кінці ХVІІІ століття. Цікаво, що сам Іван Франко вважав її перлиною серед українських колядок.
Звуки появи першої зірки на небі, з якою на Святвечір українці традиційно сідають за стіл із 12-ма пісними стравами, відтворили лункі дзвіночки в руках хористів: “Дзень — з’явилася перша Різдвяна зірка”. А за нею — друга, третя, четверта… Навіть морозну віхолу відтворили музикою.
Пролунала колоритна коляда “Святий вечор”, яку хористи доповнили бубнами, іншими музичними інструментами, плескотом, різними звуковими спецефектами. Всі ці мистецькі прийоми створили радісну атмосферу свята, в яку поринули й численні глядачі в залі.
Шанувальники то насолоджувалися витонченою ліричною піснею про Діву Марію та Ісуса, то спостерігали за тривожним сповіщенням про знищення немовлят Царем Іродом. Цей момент “Різдвяних історій” хористи також передали за допомогою гри на музичних інструментах. Цілий чоловічий інструментальний ансамбль утворився на сцені.
Колись в українських селах колядувати дозволялося в основному чоловікам та хлопцям. Парубки неохоче брали дівчат до співочого гурту. Тоді представниці чарівної статі формували свої гурти для колядування. І хлопці, звісно, не могли встояти перед дівочою чарівністю, таки погоджувалися співати разом. Такі колядування часто переростали на веселе залицяння. Цю особливість колядування по-українськи також цікаво відтворили на сцені.
Настільки багатою була програма “Різдвяних історій”, що й сцени хористам не вистачило. Божественний спів солісток хору про Марію та Ісуса долинав з балкона органної зали, оздобленого гіллям ялини. Впродовж усього концерту хористи трансформувалися в різні групи за співзвуччям голосів.
Разом з різноголоссям хористів, чудових чоловічих та жіночих партій, зал почув на концерті й музику народних українських інструментів. Особливо зачарувала сопілка. Вразив грою й хорист-мультиінструменталіст Віталій Коваль.
“До “Різдвяних історій”, які щороку розповідаємо піснею по-новому, готувалися особливо старанно. До репертуару увійшли старі колядки, як-от “Нова радість стала”, “Щедрик” Миколи Леонтовича, нашого земляка-подолянина. Виконали хористи й колядки в обробці заслуженої артистки України Тетяни Лозінської, а також заслуженої діячки мистецтв України, лауреатки Національної премії ім. Т.Шевченка Ганни Гаврилець, які звучали в різдвяній ораторії “Буковинське Різдво”. Зал мав нагоду почути й колядки в обробці народного артиста України, лауреата Шевченківської премії Миколи Гобдича, а також відомого українського композитора Богдана Сегіна, інші відомі й нові твори”, — зазначив Ігор Цмур.
Марина Зінов’єва