Традиційно до Дня Соборності, з 20 по 23 січня, в Палаці творчості дітей та юнацтва відбулося яскраве свято народного танцю — 31-й все-український дитячий хореографічний фестиваль “Зимові візерунки” пам’яті Юрія Гуреєва. Нагадаємо, заслужений вчитель України, хореограф, перший керівник народного художнього колективу ансамблю танцю “Подолянчик” Юрій Гуреєв був і засновником фестивалю в далекому 1987 році.
Мета “Зимових візерунків” — не лише обмін танцювальним досвідом дитячих колективів з різних міст України, а й пропаганда національних цінностей, єдність молодого покоління України зі сходу та заходу, півночі та півдня. Дуже хотів засновник фестивалю, аби “Зимові візерунки” здружували дітей, виховували в них патріотизм та високу хореографічну майстерність.
Так і сталося. За роки існування участь у фестивалі взяли чи не всі дитячі ансамблі народного танцю України. У Хмельницькому їх традиційно приймають у свої родини господарі фестивалю — танцівники “Подолянчика”. Протягом трьох фестивальних днів діти не лише виступають на сцені, а й спілкуються, їх чекають цікаві розваги й екскурсії.
Так, цьогоріч, за підтримки міського управління культури і туризму, гостей фестивалю — колектив “Усмішка” Донецького обласного Палацу дитячо-юнацької творчості, який через війну на сході країни переїхав у Білозерське, й театр народного танцю “Барви” Полтавської дитячої музичної школи №1 ім. П.Майбороди, чекали екскурсії до музею історії міста і музею-студії фотомистецтва.
А ще по закінченню “Зимових візерунків” колективи їздили на екскурсію в Меджибізьку фортецю, що в Летичівському районі.
Але найголовнішим на фестивалі, звісно, залишався танець. Три фестивальні дні продемонстрували українську танцювальну традицію різних регіонів. У програмі концертів — улюблені хореографічні постановки колективів-учасників та прем’єри.
Чи не найбільше зворушила хореографічна новела “Ретро” у виконанні ансамблю “Подолянчик”. У ній ішлося про борців за волю та свободу України. На сцені з’явились образи юнака в солдатському мундирі, його коханої, матері… Закоханих у полоні танцю сполошили війська ворогів України. Юнака стратили, непритомною впала дівчина. Трагічну сцену доповнив плач уособленого образу української матері, яка ридала над військовим капелюхом сина.
Танець доповнили архівним відео, де сам Юрій Гуреєв читав патріотичний вірш про минуле лихоліття країни. Побачили гості фестивалю й фільм про Соборність України, відзнятий випускниками гуртка “Юний журналіст” Палацу творчості дітей та юнацтва.
Патріотичний дух підняла й хореографічна постановка “Червона калина” Юрія Гуреєва, яку також виконав ансамбль “Подолянчик”.
Вперше танець “На вигоні” ансамбль “Подолянчик” продемонстрував у Національній академії Державної прикордонної служби України, присвятивши його загиблим у зоні АТО/ООС. Вдруге танець хореографа, випускниці “Подолянчика” Катерини Товстої представлено саме на “Зимових візерунках”.
Але танець — передовсім радість! Дівчатка-метелики та хлопці з бубнами в козацьких шапках з білозерської “Усмішки” вилетіли на сцену, виконуючи бадьору “Веселинку”. Зал поринув у справжнє свято танцю.
“Українськими жартами” вразили й полтавські “Барви”. Спеціально для фестивалю “Зимові візерунки” вони підготували хореографічну композицію “Рогоза”. Жартівлива постановка доповнювалася українською народною піснею “Черевички з рогозу не бояться морозу, черевички з лободи не бояться води”.
“Ще в 2007 році танцював на сцені Хмельницького Палацу творчості дітей та юнацтва як учасник “Зимових візерунків”, а цьогоріч привіз на фестиваль власний дитячий танцювальний колектив “Барви”. Нам лише чотири роки, на відміну від поважного “Подолянчика”, якому 56. Тому на “Зимових візерунках” переймаємо багаторічний досвід досвідченого колективу, цікаво почути критику й настанови хореографів з інших міст”, — зазначає керівник “Барвів” Костянтин Гулага.
“Зимові візерунки” подарували душевне свято. Наша дружба з Хмельницьким переросла у міцні дружні стосунки. Участь нашого колективу в “Зимових візерунках” — справжнє підтвердження Соборності. Це дуже важливо в теперішній час, коли Україну намагаються роз’єднати. Недосконало володію українською мовою, але я патріот своєї країни, люблю українські традиції, зокрема й танцювальні. Дуже сподіваюся, що наш колектив уже незабаром танцюватиме на рідній сцені в українському Донецьку. І наступного року ми приїдемо на “Зимові візерунки” вже з дому”, — зазначає керівник “Усмішки” Ігор Голік.
Від міської ради, особисто міського голови Олександра Симчишина, департаменту освіти та науки всі учасники фестивалю отримали дипломи й пам’ятні подарунки.
“Ніщо так не гартує енергетично, як танець. А українські танці особливо піднімають патріотичний дух! На дитячому фестивалі “Зимові візерунки” сіємо зерна патріотизму й любові до Батьківщини. Його учасники, впевнений, виростуть гідними громадянами України, вихованими на національних цінностях”, — каже теперішній керівник ансамблю “Подолянчик” Іван Гуреєв.
З колосочками пшениці в руках потяглися до сонця юні “подолянчики” в хореографічній композиції “Веселка”, яка символічно завершила колоритні й не по-зимовому гарячі “Зимові візерунки”.
Ірина Салій