Мовою здоров'я

Алло, 103! Виклик приймаєте?

Медична реформа триває. У квітні розпочинається її другий етап — реалізація Програми медичних гарантій. Для лікувальних закладів уже не буде бюджетного утримання, натомість медичні послуги фінансуватиме Національна служба здоров’я України (НСЗУ).
Частиною гарантованого пакета медпослуг стане екстрена медична допомога.
Ще у січні 2019 року Міністерство охорони здоров’я України розпочало перший етап реформи екстреної медичної допомоги у Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та місті Києві.
Пілотний проєкт передбачає закупівлю автомобілів, обладнання та програмного забезпечення для диспетчерських, оснащення центрів підготовки співробітників екстреної медицини та навчання фахівців.
У державному бюджеті на реалізацію пілотного проєкту в 2019 році було закладено майже мільярд гривень. До речі, це вперше за багато років було закладено кошти саме на розвиток екстреної медичної допомоги. У регіонах створено центральні оперативно-диспетчерські служби.
А як справи у нашій — непілотній області і в нашому місті зокрема? Про це розмовляємо з директором комунального некомерційного підприємства “Хмельницький обласний центр екстреної допомоги та медицини катастроф” Олександром ТЕРЕЩУКОМ.

Олександре Леонідовичу, що означає створення єдиної диспетчерської служби в регіоні?
— Кожен із нас зможе зателефонувати на номер 103 і бути впевненим, що в разі необхідності до нього буде скеровано найближчу бригаду екстреної медичної допомоги, навіть якщо вона буде з іншого району. І не має значення, в якому районі знаходиться хворий. Карети швидкої допомоги обладнані GPS, Інтернет та мобільним зв’язком. Завдяки цьому є можливість відслідковувати рух автотранспорту в режимі онлайн по всій території області, прокладати найкоротший маршрут до хворого та щоденно визначати пробіг автотранспорту.
До того ж, що дуже важливо, єдина диспетчерська служба дає змогу зменшити час опрацювання виклику від 3-5 хвилин до однієї хвилини у 90 відсотків випадків, покращити норматив проїзду на екстрені випадки.

— А за який час “швидка” повинна прибувати на виклик?
— В екстрених випадках згідно з наказами Міністерства охорони здоров’я України за 10 хвилин — у місті та за 20 хвилин — у сільській місцевості.

— Чи вдається дотримуватися цих нормативів?
— В основному, так. Але ж, самі розумієте, які дороги в наших селах, тому на це треба зважати.

— Хмельничани запитують, в якому саме випадку треба викликати “швидку”. Не знають, коли вона приїде і чи приїде взагалі. Поясніть, будь ласка, детально.
— Треба розуміти, що, якщо піднялася температура і болить горло, чи, умовно кажучи, хтось порізав палець, то викликати машину екстреної допомоги не варто. Те ж стосується підвищення тиску чи загострення невралгії — з цим треба звертатися до свого сімейного лікаря (терапевта). Ми ж працюємо з екстреними випадками. Це коли пацієнти перебувають у загрозливих для життя станах, зокрема при знепритомленні, судомах, раптових розладах дихання, раптовому болю у ділянці серця, блювоті кров’ю, гострому болю у черевній порожнині, зовнішній кровотечі, ознаках гострих інфекційних захворювань, гострих психічних розладах, що загрожують життю і здоров’ю пацієнтів та інших осіб, усіх видах травм (пораненнях, переломах, вивихах, опіках, важких забоях, травмах голови), ураженні електричним струмом, блискавкою, теплових ударах, переохолодженні, асфіксії всіх видів, ушкодженнях різної етиології, під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо), отруєннях, укусах тварин, змій, павуків тощо, порушенні нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотечі тощо).
Такі симптоми є умовою негайного виклику 103.
Крім того, бригада виїжджатиме на виклик у будь-якому випадку до дітей віком до двох років.

— Але ж нині ви виїжджаєте й на інші виклики?
— Так, ми виїжджаємо на всі виклики, але встановлюється, так би мовити, черговість. Насамперед — екстрені випадки, які я назвав. А потім — інші. Тут і термін прибуття може бути збільшений аж до години. Зрозумійте, якщо є два виклики одночасно: травма під час ДТП і високий тиск, то в першу чергу, звісно ж, виїжджаємо на ДТП.

— А як буде далі?
— Поки що виїжджаємо на всі виклики. Але людям треба звикати до того, що бригади екстреної допомоги не приїжджатимуть до них додому, щоб поміряти тиск чи температуру. Наше завдання — надати екстрену допомогу, стабілізувати стан хворого й доставити для подальшого лікування (обстеження) в медичний заклад.
— Олександре Леонідовичу, чи достатньо ваша служба забезпечена ліками? Іноді доводиться чути різні історії про те, що лікарі не застосували той чи інший препарат, бо його в них не було. І додають, що, мовляв, певно, хотіли, щоб заплатили…
— Усе це вигадки. Починаючи з 2013 року, наш центр постійно має лікарські засоби та вироби медичного призначення у необхідній кількості. І ми дуже задоволені тим, що можемо надавати пацієнтам екстрену допомогу в повному обсязі.

— А яке забезпечення кадрами? Чи повністю вкомплектовані бригади “швидкої”?
— Так, кадрів вистачає. На лінії в області працюють 99 лікарських бригад, у Хмельницькому — 18. Стандартна лікарська бригада складається з лікаря, фельдшера і водія.

— Чи багато працює у вас лікарів пенсійного віку?
— Майже половина. Однак звільнятися вони не поспішають, адже ніхто не стоїть, так би мовити, у черзі, щоб зайняти їхні місця. Між тим наша робота вимагає здорових і сильних працівників, щоб, окрім усього, могли підняти хворого, перенести, ефективно зробити штучне дихання тощо.

— Певно, з цією метою уряд вніс зміни до постанови “Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги”? Саме вони й передбачають, що надавати екстрену допомогу повинні парамедики.
— Так. І встановлено перехідний період — до 2025 року, протягом якого вправаджуватимуться нові стандарти в роботу екстреної медичної служби. До складу бригади екстреної медичної допомоги (ЕМД) входитимуть парамедик та екстрений медичний технік. Поки що бригади працюватимуть паралельно з лікарськими та фельдшерськими — до 2025 року. А тоді склад усіх бригад ЕМД відповідатиме єдиному стандарту. Тому до того часу фельдшери з медицини невідкладних станів і медичні сестри, які нині працюють у бригадах екстреної медичної допомоги, повинні отримати кваліфікацію “парамедик”. Також будуть працювати лікарські та фельдшерські бригади в залежності від потреб.

— Але ж водії теж є членами бригади? Які в них обов’язки нині і які будуть у майбутньому?
— Нині водії зобов’язані нести ноші з хворим, медичну апаратуру. А до 2025 року всі водії мають пройти навчання й отримати кваліфікацію “екстрений медичний технік”. Хто такий медтехнік? Це людина без медичної освіти, але спеціально підготовлена. Вона має допомагати лікарям та фельдшерам (парамедикам) у наданні професійної медичної допомоги пацієнту.

— Якщо ми вже завели мову про водіїв автомобілів “швидкої”, то варто, мабуть, згадати про акцію протесту водіїв вашого центру, яка відбулася в червні минулого року під стінами обласної ради. Водії тоді погрожували масовим звільненням, скаржачись на надто низьку зарплату — 3500 гривень. Вдалося вирішити ситуацію?
— Дійсно, зарплата у водіїв була дуже низькою. На черговій сесії Хмельницької обласної ради було прийнято рішення про додаткове виділення коштів для доплати водіям автотранспортних засобів нашого центру. У результаті вдалося підвищити зарплату на дві-три тисячі гривень. Це, звісно, теж небагато, але вдалося зберегти службу екстреної допомоги. Бо нема водія — нема бригади. І всі інші члени цієї бригади, яка вже не може існувати, будуть отримувати 60 відсотків від розміру своєї зарплатні (в ме-жах 2500 гривень).
Взагалі питання зарплати — болюче для нас, бо оплата праці співробітників екстреної медицини досить невисока у медичній галузі (у світі, між іншим, теж). Молодий лікар, який лише розпочинає роботу на “швидкій”, як правило, отримує мінімальну зарплату. І лише згодом, враховуючи доплати за специфіку роботи (наприклад, за безперервний стаж роботи саме в нашому центрі), лікар із семирічним стажем може мати зарплату в межах 10 тисяч гривень.

— Які надії покладаєте на квітень 2020-го? Можливо, фінансування вашого центру Національною службою здоров’я буде значно суттєвішим, ніж до нього?
— Знаєте, якраз останніми роками у нас було достатнє фінансування, дякуючи місцевій владі та депутатам. Тепер обіцяють плюс 25 відсотків. Побачимо, чи це плюс до нашого минулорічного рівня, чи плюс до середнього показника по Україні.
У будь-якому випадку Міністерство охорони здоров’я обіцяло кошти, на які, сподіваємося, й оновимо свій автомобільний парк, і придбаємо сучасну медичну апаратуру.

— А автопарк у якому стані?
— Маємо 157 машин. Вони практично всі на ходу, але майже всі потребують ремонту. Востаннє оновлювали транспорт у 2013-му, коли придбали 50 автомобілів. Минуло вже сім років, але з того часу купили лише чотири машини і шість отримали від благодійників. Це, звичайно, дуже мало. Адже для наших машин рік роботи можна зараховувати за три. Бо ж стан доріг, повторюся, особливо в сільській місцевості, самі знаєте, який.

— Чи забезпечена ваша служба реанімобілями?
— Так, ми намагалися забезпечити кожен район одним або й двома автомобілями класу Б (так правильно їх називати). Щоб в екстрених випадках реанімаційні заходи починалися вже під час транспортування до лікарні.

— Дякую, Олександре Леонідовичу, за розмову. Бажаю вам успішно рятувати людей.
— А я бажаю, щоб нікому не доводилося користуватися послугами служби 103. Власне, як і 101, 102, 104. Тобто, будьте здорові.
Розмовляла
Тетяна Сікорська

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *