Гість "Проскурова"

Католицьке Різдво: Адвент, традиції та звичаї

Католицькі віряни 25 грудня відзначатимуть одне з найбільших релігійних свят у році — Різдво Христове. З цим великим днем повʼязано чимало обрядів і традицій. Про це наша розмова з вікарієм парафії Христа Царя Всесвіту — отцем Миколою Лучинським.

— Нa Різдвo мoжливі нeймoвірні дивa. Мабуть, тoму і чeкaємo йoгo з тaким нeтeрпінням, гoтуємoся зaздaлeгідь, купуємo пoдaрунки, щoб пoрaдувaти близьких. Отче, розкажіть історію цього великого свята.
— Різдво — свято народження Сина Божого Ісуса Христа в людській подобі. Знаємо з Біблії, що було багато пророцтв про народження Спасителя, який прийшов у цей світ, щоб врятувати людство. Про народження Ісуса віщував й ангел, який зʼявився пастухам у ніч, коли народився Спаситель, а Вифлеємська зірка провела їх до ясел, де з Немовлям переховувалася Марія. У світі немає більшого й величнішого дива, ніж Його народження та Воскресіння. Ці святкові дати християни відзначають особливо радісно. Адже Бог послав свого Сина на землю, який прийняв людську подобу, щоб нас врятувати, спокутувати всі наші гріхи. В цьому проявилася велика Божа любов.

— Чому католики та православні відзначають Різдво в різні дні?
— Бо святкують його за різними календарями — Юліанським та Григоріанським. Католицька церква вважає точнішим Григоріанський календар, започаткований 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII. Нині цей календар ухвалений як міжнародний стандарт. Григоріанський календар розроблено на заміну Юліанського. Окрім високосних років кожного четвертого року, він має поправки й кожного 100-го та кожного 400-го років для точнішої передачі тривалості року. В Україні до відліку за Григоріанським календарем перейшли в 1918 році, в перехідний період його дати називали “за новим стилем”. Юліанський же календар запроваджений 1 січня 45 року до нашої ери Юлієм Цезарем. За цим календарем тривалість року складає 365 з чвертю доби. Ці чверті доби сумуються й кожен четвертий рік вважається високосним, бо додається ще день.
Насправді ж, за свідченнями Старого Заповіту, не можливо точно встановити, скільки саме днів чи місяців тривав біблійний рік. У всякому випадку, він аж ніяк не дорівнював нашому року. А тому богослови й досі не дійшли спільної думки з приводу точних календарних дат біблійних подій.

— Які особливості святкування Різдва в католиків?
— Одним із найважливіших обрядів відзначення Різдва для католицьких вірян є особлива вечірня Служба Божа 24 грудня — Пастирка. Це слово походить від слова пастир, тобто пастух. Віряни збираються ввечері на молитву до храму на знак того, що першими у Вифлеємі Немовляткові Ісусу поклонилися пастухи. Ця служба є дуже урочистою. До храму вноситься символічна лялька — дитятко Ісус, її кладуть до спеціально облаштованого вертепу в ясла. Поряд з немовлям навколо ясел встановлюються фігури Марії, Йосипа та овечок. Коли фігурку Ісуса Христа кладуть до ясел, це є видимим знаком пришестя Божого Сина в людській подобі. Після цього релігійного обряду починається святкування Різдва Христового — урочиста Свята Літургія, після якої починають колядувати. У нас є колядки українською, польською та латинською мовами. Найчастіше співаємо українською. Серед найпопулярніших колядок з польської традиції — “А вчора з вечора”, “Ангели в небі заспівали”, “Бог предвічний народився”, “В бідній яскині”, “У Вифлеємі новина”, дуже весела колядка “У Вифлеємі днесь Марія”, “В яслах на сіні” та багато інших, зокрема й які співають православні.

— До народження Ісуса віряни готуються особливо, зокрема постять. Розкажіть про це детальніше.
— У католиків Різдвяний піст називається Адвент від латинського слова adventus — прихід, пришестя. В античному Римі це слово означало призначення на посаду нового урядовця. В церковному трактуванні Адвент символізує очікування Різдва, приходу, народження Спасителя на землі. В католицькому літургійному контексті Адвент має два періоди. Перший — друге пришестя Спасителя Ісуса Христа, якого очікуємо. Тоді має відбутися остаточний суд Божий. Другий — це саме пришестя Христа в людській подобі, народження його в яслах.
Період Адвенту — чотири тижні, тому часто в католицьких храмах у канделябрах — по чотири свічки. У першу неділю Адвенту горить одна, в другу дві і так далі. Розпочинається Адвент 28 листопада, а закінчується 24 грудня. Це радісний час очікування та підготовки до свята, цим і відрізняється Адвент від Великого посту перед Пасхою, датою земної смерті Ісуса та його Вознесіння. У період Адвенту потрібно радіти, багато молитися й робити добрі справи, що допоможе духовно очиститися. Адвент — період підготовки серця, духовного світу до зустрічі зі Спасителем. Зазвичай люди в цей час роблять собі обмеження в чомусь, наприклад, не вмикають телевізор, де є багато бруду й непристойностей. Діти можуть обмежити вживання солодощів, чоловіки кидають погані звички тощо.
У першій частині Адвенту до 16 грудня в костелі читають біблійні тексти про друге пришестя Спасителя, про Страшний суд тощо. А від 17 до 24 грудня — біблійні тексти про народження Месії.
В період Адвенту в католицьких храмах відбуваються Роратні богослужіння. Служби правляться рано-вранці або після заходу сонця. Це богослуслужіння, які величають Марію. В центрі храму запалюється яскрава свічка, яка символізує світло святої жінки, котра народила Ісуса. Такі служби відбуваються для дорослих і дітей. У храмі гасять світло, кожна дитина запалює свічку чи лампадку, зроблену власноруч, а в центрі горить велика свічка, яка символізує присутність і молитву Діви Марії. Дуже гарне видовище!
Меса “Rorate caeli desuper” перекладається “Росу, небеса, злийте” чи “Нехай ця роса впаде”. Тобто Марія своїм світлом має висушити росу — підготувати світ до народження Ісуса.

— Піст — це насамперед духовне очищення, спокута гріхів, як часто потрібно сповідатися під час Адвенту?
— Взагалі християнин, католик має сповідатися щомісяця. Люди хибно вважають, що вони не грішні, бо дотримуються десяти заповідей, і тому рідко приходять на сповідь. Грішимо майже щодня: злословимо, маємо погані звички, не допомагаємо людям тоді, коли на це спроможні, тощо.
У кожній католицькій парафії до Різдва відбуваються ре колекції — кількаденний період, присвячений духовній віднові через молитву та сповідь. До храму приїжджає священик з іншого храму, навіть міста, який править протягом двох-трьох днів, проголошує релігійну науку, готуючи людей до сповіді, а потім сповідає їх. Священик вказує людям, на що мають звернути увагу під час посту. З 20 грудня в храмах дуже великі черги до сповіді, тому раджу посповідатися раніше.

— Яку їжу можна вживати під час Адвенту та якою має бути католицька Свята вечеря?
— Адвент — не є час строгого посту, коли не дозволяється їсти мʼяса, його не можна вживати під час посту лише по пʼятницях, іншу їжу в цей день вживати можна. Під час посту та на Святвечір не можна вживати алкоголь. Не постити можуть хворі, діти та літні люди, а також за потребами подорожуючі.
Щодо Святої вечері, розпочинається вона з читання головою сімʼї Біблії про народження Ісуса Христа. Потім батько каже добрі слова родині. Крім Біблії, обовʼязково під час Святої вечері має бути оплаток — білий тонкий хліб. Його можна придбати в костелі. Зроблений він з борошна й води. Символізує оплаток манну небесну. Коли вигнані ізраїльтяни блукали пустелею, з туману зранку вони збирали дрібнисту манну (краплі води), на якій пекли хліб, щоб вижити. Цією манною Господь врятував ізраїльтян від голоду й смерті. Також хліб на столі символізує плоть Ісуса.
Після молитви оплаток ламають на стільки частин, скільки є членів родини за столом, і частують один одного, бажаючи гараздів та вітаючи з Різдвом. Обмін шматками оплатка означає й прощення гріхів один одному.
У католицькій вірі немає традиції, щоб на столі обовʼязково було 12 пісних страв. Готують їх скільки заманеться, але обовʼязково на столі має бути кутя. Польські католики мають більше традиційних різдвяних страв, ніж українські. Наприклад, у них є страва журек — польський суп на заквасці.

— Чи організовується в вашому храмі паломництво до святих місць з нагоди Різдва?
— У нас є традиція їздити з молоддю на всеєвропейську молитву, яку започаткували у французькому селі Тезе й тепер щороку проводять в інших містах Європи. Цьогоріч служба відбудеться у Вроцлаві (Польща). Це — молодіжна зустріч для міжконфесійної молитви на прославлення Бога. Молодь на цій зустрічі повинна радіти, посміхатися, робити добрі справи один для одного. Усі, хто збирається на молитву, називаються спільнотою Тезе. Її засновник — швейцарський чернець Роже Шютц, відомий як Брат Роже.
Хмельничани-католики виїжджатимуть на молитву до Вроцлава 26 грудня.

— У храмі Христа Царя Всесвіту часто відбуваються благодійні збори коштів та речей для нужденних, чи буде щось подібне до Різдва?
— Кожен може залишити в храмі речі чи одяг, які потім роздаємо нужденним протягом року. Традиційно готуємо подарунки для дітей-сиріт до свята Миколая. Відвозили пакунки й нашим військовим в АТО. Організовуємо й акції зі збору коштів для хворих. Про всі зібрані кошти звітуємо, скрупульозно ведемо документацію.

— Що побажаєте хмельничанам з нагоди Різдва?
— Зичу всім прагнути Бога, щоб Він входив у ваші серця. На мою думку, Хмельницький — досить духовне місто. Хмельничани добрі, жертовні, піддаються релігійній науці. Хочеться, щоб у їхніх домівках завжди була Божа радість. Бог не прагне приходити до розкішного палацу, а в людське серце, в той дім, де живуть добрі, радісні, милосердні люди. Хмельницький досить гарно розвивається в духовному напрямку, тут вже є навіть духовна рада. До речі, 25 грудня на сцені біля кінотеатру ім. Т.Шевченка її члени — представники різних релігійних конфесій проведуть спільну молитву до Різдва. Тішить і те, що в багатьох школах міста, за бажанням батьків, є уроки християнської етики. Навчаємо її й у нашому храмі.
— Дякую за розмову, веселих свят!

Ірина Салій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *