Збройні сили України були засновані 1991 року, після розпаду Радянського Союзу країні дісталася величезна кількість бойової техніки і кілька великих військово-промислових підприємств. Сама армія на початок 90-х налічувала понад 700 тисяч особового складу.
Але кожного наступного року Збройні сили країни піддавалися скороченню, а техніка списувалася або продавалася за кордон. Та найбільш масовим скорочення армії стало за правління Януковича. Тоді влада країни дивилась на Збройні Сили як на власний магазин, з якого можна було продавати все, що завгодно. Та й і генерали, і командири військових частин тягнули з неї усі соки, розкрадаючи все, що мало цінність. Тотальна корупція призвела до того, що на початок російсько-української війни українська армія була не лише малочисельною, а й не боєздатною, а простими словами — боса, гола і голодна. Не кажучи вже про те, що армія не знала, як воювати: як встановлювати блокпости, як робити захист зв’язку, як вираховувати навідників супротивника у тилу.
До 2014 року — це мало кого обходило, бо ж ніхто не думав, що нам колись доведеться з кимось воювати, а особливо з таким монстром, як Росія. Відтак армію довелося відбудовувати буквально з нуля і буквально на ходу. І хто зна, що було б, якби не добровільні пожертви, волонтерський рух, українські зброярі військові механіки та інженери, які швидкими темпами ставили законсервовану техніку в стрій.
Підтримка військових стала одним з пріоритетів й міської влади Хмельницького, де діє, прийнята міськрадою, Програма підтримки військових частин. Відтак чотири роки поспіль влада міста опікується 11-тьма військовими частинами та Національною академією Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького. За цей час на покращення умов служби, матеріально-технічного забезпечення та оснащення військових медичних закладів з міського бюджету виділено 15,4 мільйона гривень.
Традиційно напередодні Дня Збойних Сил України міський голова Олександр Симчишин відвідав військові частини, які дислокуються на території міста.
“Щороку в грудні особисто відвідую військові частини, щоб на власні очі побачити, як вони використовують гроші, виділені з бюджету міста. І щороку радію тим, що бачу. Так, наприклад, за рік бійці нашої легендарної “вісімки” з майже непридатного до використання приміщення зробили сучасну казарму для навчання. Ремонтують приміщення для зберігання зброї, господарські приміщення, санвузли, душові. Завдяки проведенню робіт своїми силами зроблено на 30-40 відсотків більше, ніж заплановано!”, — зазначив Олександр Сергійович.
Військовий госпіталь в/ч А2339
До початку неоголошеної війни військовий госпіталь був розрахований усього на 100 ліжок, а вже з 20015 року ліжкомісць збільшилося вдвічі. При цьому медперсоналу катастрофічно бракувало — багато хто був у сестринських бригадах, батальйонах добровольчих, мобільних госпіталях. Та найбільшою проблемою було медичне обладнання, закуплене ще за радянських часів.
“У 2014 році особисто був у шпиталі, коли сюди привозили хлопців з передової. Спілкувався з ними, з’ясовував у медиків, що потребують пацієнти. Хоч шпиталь фінансується з державного бюджету, передбачили й міську підтримку цьому медзакладу.
Медичне обладнання для шпиталю купуємо з 2016 року. Торік з міського бюджету шпиталь отримав 300 тисяч гривень, а в 2019 році — 400 тисяч гривень. Фінансування закладу планується й на наступний рік”, — зазначив міський голова Олександр Симчишин.
За словами начальника госпіталю Сергія Мельника, за усю суму фінансування з міського бюджету в рамках програми військово-патріотичного виховання мешканців міста на 2016-2020 роки, тобто за 700 тисяч гривень, закуплено наркозно-дихальну апаратуру, а також інструменти для проведення ендоскопічних операцій на ЛОР-органах.
“Завдяки новому апарату штучної вентиляції легень, управляти процесом анестезії лікарю значно легше, ніж під час ін’єкцій. Нове обладнання зменшує ризики ускладнення після наркозу. А ендовідеокомплекс для операцій допомагає повноцінно та якісно обстежити організм і провести хірургічне втручання з мінімальними больовими відчуттями. Такого вузькопрофільного обладнання поки в місті немає ніде”, — зазначає начальник лор відділення Андрій Фурман.
Хмельницький 8-ий
окремий полк
спецпризначення
Коли три роки тому Олександр Симчишин вперше відвідав цю військову частину, казарми були в жахливому стані. Вирішили найбільшу суму міських коштів спрямувати саме на цей об’єкт. Активні ремонтні роботи тут розпочалися ще торік, тоді з міського бюджету було виділено 800 тисяч гривень. У 2019 році — 500 тисяч гривень. Дофінансування на 300 тисяч гривень планується після 11 грудня, коли відбудеться сесія міської ради. Нині на місці старих напіваварійних казарм — сучасні. Замінені вікна, підлога, система опалення та водопостачання, цілодобово гаряча вода, якісні вбиральні, душові та обладнані аудиторії, в яких зовсім скоро готуватимуть фахівців за стандартами НАТО. Ще одна будівля на території полку, в якій зараз тривають будівельні роботи — колишня їдальня. Її переобладнують під зброярню. Залишилося доробити стелю, пофарбувати стіни та встановити двері. До нового року роботи планують завершити.
Військова частина А7179
Це окрема військова частина, яка з 2017 року підпорядковується міському військкомату. ЇЇ призначення-боротьба з диверсійними групами, охорона стратегічних обʼєктів міста та інших спеціальних завдань. Цьогоріч на ремонти в/ч міська влада виділила 300 тисяч гривень. За ці кошти закуплено комп’ютерну техніку, оновлено опалювальну систему, встановлено покриття на підлогу тощо. За кошти міського бюджету військова частина закуповувала й сезонний одяг для військових. Остання закупівля — 100 пар шкіряного взуття та комплекти зимової форми.
Крім того, за виділені з бюджету міста 150 тисяч гривень обладнують приміщення, в якому незабаром відкриється територіальний центр консультування. В ньому прийом громадян відбуватиметься за принципом відкритого офісу. Тут отримуватимуть послуги військові пенсіонери, учасники бойових дій, офіцери запасу, військовозобов’язані тощо.
“Дуже вдячні, що влада міста дослухається до наших потреб. Особиста подяка міському голові Олександру Симчишину, який часто відвідує нашу військову частину”, — зазначає полковник Віктор Тамбовець.
Фінансову допомогу задля зміцнення матеріально-технічної бази отримала з міського бюджету і 19-та окрема ракетна бригада, 140-й центр спеціальних операцій, 383-й окремий полк дистанційно-керованих літальних апаратів, батальйони національної гвардії та інші військові частини. Окрім цього постійно триває організаційна допомога та пільга при сплаті за землю (орієнтовно 29 млн грн).
“Ми допомагаємо всім без винятку підрозділам, що дислокуються у Хмельницькому, а не лише тьом військовим частинам, яких держава визначила нашими “підшефними”, — підкреслив міський голова.
Лариса Лазаренко