Як у житловій сфері міста працюють управителі та ОСББ
Ситуація, що десятиліттями складалася в житловому секторі України, давно вимагала змін. Зрештою, впроваджувати їх розпочали в рамках всеукраїнської реформи ринку житлових послуг. Мешканцям, яких не влаштовувала робота комунальників, запропонували альтернативу. Вони могли відмовитися від ЖЕКів і взяти управління будинком у свої руки, створити ОСББ або ж укласти договір на обслуговування з приватною компанією. Законодавство передбачало поступовий перехід багатоквартирних будинків на автономне обслуговування відповідно до потреб мешканців.
Хмельничани, як і всі українці, мали рік часу, аби визначитися, хто обслуговуватиме їхні помешкання. Ті, хто створив ОСББ до 1 липня 2017 року, стали керувати своїм майном самостійно. А для всіх інших місцева влада провела конкурс і призначила управителів. Замість ЖЕКів на ринок комунальних послуг в обласному центрі вийшли шість управляючих муніципальних компаній і одна приватна, які перемогли в конкурсі. Вони й стали опікуватися 1013 багатоквартирними житловими будинками.
“Створення в Хмельницькому муніципальних управляючих компаній, — зауважує міський голова Олександр Симчишин, — результат змін у житлово-комунальній сфері, спричинених законодавством. Фактично ми виконали вимоги законотворця. Але ці зміни є дуже своєчасними та необхідними. Це був єдиний шлях навести порядок у житловому секторі. Адже головна суть реформ — виховати у власника житла і співвласника майна багатоквартирного будинку відповідальність і відчуття справжнього господаря. Реформувати житловий сектор означало відмовитися від монополії ЖЕКів та розпочати формувати інститут управителів будинків, яких обирають самі мешканці”.
Щоправда, тепер між управителями та мешканцями будинків відносини будуються виключно на договірній основі.
Заступник начальника управління житлово-комуна-льного господарства Наталя Вітковська зазначає, що договір і є тим основним документом, який будує і регулює відносини управителя та кожного квартиронаймача, визначає умови їхньої співпраці та ціну послуги. До кожного договору є п’ять додатків, які передбачають загальні характеристики будинку, перелік характеристик послуг тощо. Також на кожний будинок розроблено свій кошторис, у якому зазначені майбутні надходження та витрати. В межах кошторису (і тільки!) виконуються всі заплановані ремонтні роботи. “Якщо в кошторисі на поточний ремонт закладена, скажімо, одна гривня, то управитель зможе зробити за ці кошти певну роботу тільки в межах надходжень, — зауважує Наталя Вітковська. — Якщо ж люди наполягають на виконанні додаткових робіт, то вони мають розуміти, що для цього потрібно зібрати додаткові кошти. Управитель зобов’язаний слідкувати за балансом, тобто надходженням коштів від власників та їх витрачанням”.
“Раніше нас на різних всеукраїнських форумах часто звинувачували в надмірній опіці ЖЕКів. Адже ми часто допомагали їм фінансово: покривали різницю в тарифах, допомагали закривати борги по зарплаті, купували техніку, фінансували капремонти. Тепер ця опіка закінчилася. Вже понад 1,5 року управляючі муніципальні компанії працюють у нових умовах. І, скажу відверто, я задоволений тим, як наші управителі навчилися планувати свою роботу і по-новому будувати взаємини з мешканцями”, — розповідає Олександр Симчишин.
Міський голова відзначає, що кількість ремонтів, які муніципальні управляючі компанії проводять у житловому фонді згідно з міськими програмами, останнім часом значно зросла.
“Кількість ремонтів зросла в рази, — констатує Олександр Симчишин. — Минулого року понад десять будинків утеплено. Загалом їх більше 20. Міняємо також вікна, двері, освітлення, мережі, дахи і робимо все це на умовах співфінансування. Впевнений, що з роками цей процес набере ще більше обертів, адже люди постійно прагнуть покращувати умови життя. Та для цього потрібно спільно дбати про своє житло”.
Програма співфінансування ремонтів передбачає 100% фінансування з міського бюджету лише аварійних будинків (якщо є висновок експертів). Благо, таких у Хмельницькому немає.
Щоправда, доводиться визнати, що на шляху хороших змін та перетворень часто стають об’єктивні причини. Найперша — заборгованість власників. На жаль, часто боржниками стають цілком платоспроможні, але безвідповідальні люди, через яких право на отримання якісних послуг втрачають добросовісні споживачі.
“Я вимагаю,— каже міський голова,— аби кожен муніципальний управитель ішов на збори співвласників та обговорював проблему заборгованості, бо ця проблема має турбувати всіх і боротися з нею повинен не тільки управитель, а й мешканці будинку. Адже через борги люди не отримуватимуть певні послуги, їхній перелік буде скорочуватися”.
Наразі багатоквартирні будинки мають різні результати господарювання. Це цілком виправдано й залежить від багатьох факторів. У першу чергу, від фізичного стану будинку, затвердженого тарифу на його утримання і, звичайно, від керівника-управителя. Там, де менеджмент сильніший, безперечно, справи йдуть краще.
Наразі реформування житлово-комунальної сфери триває. Це довгий процес і попереду ще багато роботи.
“Оскільки персонал УМК не змінився, то ми після співбесід з працівниками запланували навчання, — розповідає Наталя Вітковська. — Фахівці сертифікованого центру вчать професійно управляти багатоквартирними будинками з видачею сертифікатів. Від кожного УМК зараз навчається по два-три працівники. Також плануємо до початку 2020 року облаштувати робочі місця майстрів комп’ютерною технікою”.
“Тільки завдяки наполегливій та добросовісній роботі можна підвищити якість послуг, — наголошує Олександр Симчишин, — плюс контроль за роботою комунальних підприємств. Усі керівники УМК на контракті і, якщо їхня робота буде неякісною, то контракт не продовжимо. Складніше з приватною структурою —– “ДомКом”, бо тут немає прямого підпорядкування. Але там є інші важелі впливу — це складання протоколів, штрафи тощо. Попри все ми не зупиняємося на досягнутому, а рухаємося вперед”.
Вікторія Стандрійчук