Поважний вік — пора душевної повноти, коли серцю знайомі справжні печалі й радощі, якими так хочеться поділитися з рідними, однодумцями, світом… Хмельницький культурно-мистецький центр “Ветеран” — осередок, де люди з сивинами на скронях гуртуються для спілкування, зустрічей з цікавими особистостями, відвідують пізнавальні лекції та семінари, виявляють свої таланти і здібності, знаходять джерело для творчості.
Уже три роки невеличкий колектив центру очолює Микола Гула.
“Тримається “Ветеран” на особистостях, — каже Микола Миколайович. — Душею і вічним двигуном закладу є художній керівник хору “Ретро”, що діє при нашому центрі, лауреат премії ім. Б.Хмельницького, голова обласного осередку спілки музикантів України, поет та композитор Михайло Люшня. Саме його авторські пісні складають левову частину багатого репертуару хору, а це майже півтори сотні пісень. А очолюваний ним хоровий колектив заслужено отримав звання народного ансамблю музики та пісні”.
Хор “Ретро” хмельничани знають і люблять, бо неодноразово бачили яскраві виступи аматорів сцени, яким за 60 років, на загальноміських заходах і концертах. У репертуарі хору — народні пісні, воєнні заспіви, пісні на слова подільських поетів-піснярів Ольги Лихогляд, Миколи Дорожка та авторські композиції Михайла Люшні.
При колективі “Ретро” утворилися й відомі в місті дуети, тріо, солісти. Артисти співають, грають на різних музичних інструментах, яких у хорі ціла колекція: фортепіано, баяни, домри, гітари, гармошки, барабани тощо. Більшість із них належать художньому керівнику.
Хор “Ретро” допомагає ветеранам не лише розрадити душу музикою і співом, а й побачити світ, показати українське мистецтво за кордоном, налагодити дружні міжнародні зв’язки. Так, з наймасштабніших поїздок хористів — гастролі до Франції, Греції та Білорусі. Відбувалися вони за підтримки міської влади та частково за власні кошти. У 2016 році на запрошення хористів на День міста у Хмельницький приїжджав співочий франко-слов’янський колектив з Франції.
Співучі ветерани побували з концертами у Вінниці, Житомирі, Прикарпатті, об’їздили майже всю Хмельниччину. Нещодавно повернулися з фестивалю “Хвилі Дністра”, де їх надзвичайно тепло сприймали глядачі. За підтримку з транспортом вони вдячні директору ХКП “Електротранс” Віктору Паламарчуку.
Відтак хор “Ретро” вже став візитівкою міста Хмельницького. Торік колектив брав участь у фестивалі нацменшин, який відбувся в Центрі соціальної допомоги культурного фонду “Хесед Бешт”.
Незабаром колектив виступатиме на обласному фестивалі ветеранських хорів, який відбудеться 22 серпня у міському Будинку культури. А на День міста хористи планують показати свою сольну програму.
Традиційними в культурно-мистецькому центрі “Ветеран” стали й так звані “Зустрічі поколінь”. На них ветерани війни та праці діляться спогадами з минулого з учнями міських шкіл та студентами. Навзаєм молодь дарує свою творчість.
“Хочеться донести молодим, наскільки важливо зберегти музику й пісні минулих часів, наскільки цінними є зустрічі з живими свідками історії нашого краю, України. Дуже зворушує, коли молодь з цікавістю задає запитання, дарує нам свої пісні та вірші, співає композиції з нашого репертуару”, — ділиться Михайло Люшня.
Тож недарма колектив “Ретро” має дуже багато подяк, грамот, нагород, які гордо прикрашають стіни центру “Ветеран”.
“Колись при кожній організації був свій творчий колектив. Нині, на жаль, це рідкісне явище. Наша організація є однією з небагатьох, де завдяки музиці, танцю, пісні можна відчути повноту життя”, — стверджує Михайло Люшня.
Минулорічна ініціатива “Ветерану” — вечірки просто неба “Для тих, кому за…”. У сквері ім. Т.Шевченка літні люди танцюють, співають, дарують іншим свою творчість і отримують від цього позитивні емоції. Тож для багатьох із них “Ветеран” уже став своєрідним клубом знайомств. Не раз спілкуючись у колективі, люди доводили, що кохання може спалахнути в будь-якому віці. Знаходили своїх половинок, з якими й старість не страшна.
“Не уявляю життя без пісні. Згадую, як у юності втомлені роботою дівчата, йдучи з колгоспних полів додому, співали. Вперше виїхала на обласний пісенний конкурс у пʼятому класі. На запрошення Михайла Люшні у колектив “Ретро” погодилася без вагань. Нині тут мої найкращі друзі”, — ділиться Ольга Ярова.
Дехто приводить у творчі осередки “Ветерану” своїх дітей та онуків, які яскраво доповнюють концерти хору. Але “Ветеран” — це не тільки музика та пісня.
“Часто у поважному віці людина стає безпорадною. Тому разом з іншими соціальними службами та міською ветеранською організацією влаштовуємо для наших відвідувачів своєрідні лікбези з правових, медичних та інших питань. Спеціалісти різних галузей охоче надають потрібну пенсіонерам інформацію, відповідають на запитання, дають поради. З нами співпрацюють ветеранські організації, створені при УМК (колишніх ЖЕКах). Останнім часом пожвавилася співпраця з музеями. При нашому центрі працює ансамбль польської пісні “Розмарин”, який має свою програму з народних та сучасних пісень. Їх теж залучаємо до різних заходів. Співпрацюємо з волонтерами”, — додає директор “Ветерану” Микола Гула.
Не обходяться люди похилого віку й без спорту. При центрі “Ветеран” діє шахова секція, керівник якої Володимир Романов нещодавно показав гідні результати на міському “Дні здоровʼя”.
За словами директора центру, бракує кількох спеціалістів, аби ще яскравіше проводити культурно-масові заходи для майже 70 тисяч ветеранів міста.
“Усі, хто приходять у “Ветеран”, — цікаві особистості, яким є що розказати іншим. Це — мій другий дім, який допомагає забути про всі печалі. Лише в поважному віці, завдяки “Ветерану”, я відкрив у собі талант до співу. Тож радо запрошую всіх до нашого центру!” — каже член творчого колективу Анатолій Сівак.
Гортаючи архіви та фотоальбоми “Ветерану”, пересвідчуєшся, що життя тут активне, змістовне, цікаве. І навіть молодь позаздрить винахідливості, насназі, творчим вмінням людей, яким за…
Ірина Салій