Аби встигати за темпами сучасного життя, потрібно бути мобільним. Та, на жаль, навіть здоровим інколи це складно, не те, що людям на інвалідних візках. Багато з них, попри обмежені можливості, залишаються годувальниками сімʼї, активними громадянами, які впливають на суспільні процеси. Завадою у їх особистісному розвитку, та й, зрештою, буденному житті, є неадаптований навколишній простір до пересування на візку. Ця проблема стає катастрофічною в Україні тоді, як рівняємося на європейські стандарти, де однакові права і можливості має кожен.
Так вважають і члени хмельницької громадської організації “Світ без барʼєрів”, які голосно заявили про свої проблеми та права на форумі у “Молодіжному центрі”. Участь у заході взяли заступник міського голови Галина Мельник, начальник управління праці та соціального захисту населення Словян Воронецький та начальник управління ЖКГ Василь Новачок.
Люди з обмеженими можливостями спілкувалися з представниками влади міста на тему доступності маломобільних груп населення: про перешкоди, способи їх усунення, підвищення відповідальності посадових осіб, якість виконання будівельних робіт тощо.
Як зазначив голова громадської організації Віктор Кучер, пандусів у більшості місць загального користування або немає взагалі, або вони небезпечні. Під час форуму транслювалися світлини двотижневої давнини, де встановлені пандуси в місті. Проблема більшості з них — конструкції зависокі, без поручнів, широкі, практично самотужки рухатися людині на візку по них неможливо. Спеціальний експериментальний фільм показав, як каскадер на візку випробовує пандуси в Хмельницькому. Спускаючись, ледь не забився, а піднятися вгору взагалі не зміг. Виходить, більшість із них — муляж, не більше.
Винними в цій проблемі люди на візках вважають не владу міста, бо, кажуть, мають підтримку влади, особисто міського голови Олександра Симчишина, а недобросовісних будівельників. Тут, вважають потерпілі, потрібно зробити дієвими закони, згідно з якими має бути встановлена адміністративна відповідальність. Особливо це стосується приватних магазинів, де пандусів немає, літніх кафе, що монтуються на платформах, куди людині на візку не заїхати, навіть деяких аптек, куди важко потрапити. Не скрізь встановлені й спеціальні спуски на бордюрах.
Серед проблемних місць, які назвали ініціатори проведення форуму, — поліклініка №2, де пандус перероблявся декілька разів, але досі не зроблений належно. Проблематично рухатися інвалідам в обласному центрі медико-соціальної експертизи, психоневрологічному диспансері. Немає спеціально адаптованих душових кабін у лікарнях тощо. Нарікали й на громадський туалет у парку ім. М.Чекмана, де немає пандуса і високі сходи. Тут Василь Новачок зазначив, що туалет для людей з обмеженими можливостями у парку є на території зоокуточка. Залагодив він і проблему будівництва пандуса в житловому комплексі на вулиці Панаса Мирного.
Стосовно встановлення якісних пандусів Галина Мельник запропонувала активу громадської організації скласти список будівельних фірм, які, на їхню думку, неякісно встановлюють пандуси, і подати його до міської ради.
Йшлося під час форуму й про доступність пересування людей на візку в адміністративних будівлях міста. Якщо на перший поверх ще можна дістатися, вище — проблема. Скаржилися візочники й на те, що в міському управлінні праці та соціального населення зависокі пороги в кабінетах. На що начальник управління зазначив, що все покращиться вже до наступного року. А ще повідомив, що був на всеукраїнському форумі, де познайомився з новаціями у цій сфері. Так, за західним зразком у місті облаштовано залізничний вокзал, тут ще має бути підйомник. Підйомники для інвалідів встановлять і в комунальному басейні міста.
У місті працює соціальне таксі, кошти з бюджету міста передбачаються й на супровід людей з вадами зору. І це далеко не всі покращення, зроблені за останні роки.
Щодо навчання дітей з обмеженими можливостями, найкращі умови для них створені в СЗОШ №8, тут батьківський колектив чекає лише ігрового майданчика.
Щодо вишів, найкраще адаптований для таких студентів Хмельницький інститут соціальних технологій. Тут упродовж 10 років діє центр соціальної інклюзії. У Хмельницькому національному університеті активісти пропонують встановити спеціальну вбиральню.
Учасники форуму запропонували створити спеціальну мапу доступних для людей з обмеженими можливостями громадських місць. За підсумками форуму складено резолюцію, де враховані пропозиції учасників. Усіх хмельничан вони закликали не бути байдужими до людей з особливими потребами.
Ірина Салій