Іван Баканов — перший заступник голови СБУ. Один із засновників “Студії Квартал-95”, засновник партії “Слуга народу”. На його ім’я зареєстровані компанії ТОВ “Студія Квартал-95” і ТОВ “Квартал-95”. Коріння останнього йдуть у кіпрські офшори. Засновником ТОВ “Квартал-95” значиться “Грін Фемілі Лтд (Green Family Ltd), зареєстрована на Кіпрі в Нікосії. За даними ЗМІ, її керівниками є Марина Разомова-Георгіу і Оксана Лазаренко (дружина Івана Баканова).
Сергій Трофімов — перший заступник голови АПУ. Виконавчий продюсер “Студії Квартал-95”, куратор кінематографічного напрямку.
Андрій Герус — представник Президента у Кабінеті міністрів України. З 2014 до 2015 року був членом Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Серед заступників голови АПУ: Юрій Костюк — сценарист серіалу “Слуга народу”; Сергій Шефір — сценарист, продюсер та директор “Студії Квартал-95”; Кирило Тимошенко — керівник телепродакшн-компанії GoodMedia, трансляціями, зйомкою соціальної та політичної реклами.
Чим відрізняється Зеленський від Порошенка, призначаючи на посади своїх бізнес-партнерів, “смотрящих” від Коломойського?
Винесення на голосування закритих списків замість обіцяних відкритих під прикриттям “компромісу”. Було очевидно, що новообраному президенту і його партії не вигідні відкриті списки, бо існування самої партії під великим питанням і показати людям нічого. Зараз у “Слугу народу” будуть включати кого завгодно — від люстрованих чиновників до акторів масовки Кварталу-95.
Всі чекали від Зеленського на обіцяний закон про імпічмент Президента. Натомість отримали стару корупційну мажоритарку та закриті списки. Під час інавгураційної промови він гарно говорив про зняття недоторканності, покарання за незаконне збагачення та інші речі, на яких ВО “Свобода” наполягає протягом десятків років. Проте далі розмов нічого не зрушилося. Заява про референдум щодо досягнення миру з Росією була неприпустимою. Такі кроки несуть загрозу не лише унітарному устрою країни, це звичайна капітуляція перед Путіним. Команда президента планує внести до Верховної Ради законопроекти щодо відповідальності нардепів за “кнопкодавство” та прогули. Ініціатива добра, проте ці законопроекти повинні бути зареєстровані разом із проектом про імпічмент та іншими стратегічно важливими. Схоже на замилювання очей виборцям.
Про Міжнародний валютний фонд
Відносини з МВФ і боргова політика України — один із основних індикаторів оцінювання дій президента.
Попередня влада загнала українців у боргове ярмо. Нинішня, скоріше за все, намагатиметься експериментувати, балансуючи між бажанням отримати черговий кредитний транш і симпатіями електорату перед виборами до парламенту, що може погано закінчитися для країни.
Заява Ігоря Коломойського про оголошення Україною дефолту, вказуючи, що треба брати приклад із Греції, може дестабілізувати національну економіку. Справедливо наголошує лідер ВО “Свобода” Олег Тягнибок, що дефолт вигідний лише олігархам, аби скупити все за безцінь.
Олександр Данилюк, один із експертів команди Зеленського заявив, що співпраця з МВФ буде продовжена: “Це наші партнери, вони завжди нас підтримуватимуть, якщо ми будемо налаштовані на зміни”. Ні для кого не секрет, що МВФ та інші наші світові партнери очікують повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Тому цей законопроект у Верховній Раді повинні були розглянути ще вчора.
Нині нам потрібен чіткий план зменшення боргових зобов’язань, включаючи реструктуризацію значної частини боргу. Варто проаналізувати доцільність і цільове використання кредитів та взагалі оцінити законність ухвалених рішень про взяття чергового кредиту. Є й інший не менш ефективний шлях — ухвалити “свободівські” закони про повернення капіталів з офшорів та боротьбу з ухилянням від сплати податків. З часів незалежності з України в офшори вивели до 154 мільярдів гривень. Державний борг сьогодні складає 79 мільярдів гривень. Елементарна математика: погасимо всі борги ще й залишиться левова частка на розвиток національної економіки.
Ситуація у Верховній Раді
Найбільш тривожним сигналом є те, що промосковські з Опоблоку відкрито з трибуни парламенту озвучують антиукраїнську позицію, скасування законів про декомунізацію і мову. Ми ризикуємо втратити всі здобутки Революції гідності та все українське. Антиукраїнські заяви будь-де, а тим більше в парламенті, є неприпустимими. Президент і народні депутати повинні на це належним чином відреагувати.
Про конструктивну роботу парламенту мови не може бути. Верховна Рада перетвориться на майданчик для передвиборчого піару. Тому на ухвалення справді важливих рішень не варто сподіватися. Очікується, що в агонії посіпаки олігархів намагатимуться в останні місяці протягувати законопроекти, лобіюючи інтереси своїх господарів.
Анна Мунько