З 1 січня 2019 року змінилися ставки судового збору, що пов’язано зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначається щорічно Законом України “Про державний бюджет”.
Так, з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1921 гривню, відповідно зросли і ставки судового збору.
Громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, є платниками судового збору.
Так, у справах про розірвання шлюбу позивач у 2019 році має сплатити 768 грн. 40 коп. судового збору, тоді, як у 2018-ому 704 грн. 80 коп. У справах про поділ майна при розірванні шлюбу розмір судового збору складає 1% ціни позову, але не менше, ніж 768 грн. 40 коп., та не більше, ніж 5 763 грн. У справах щодо встановлення факту родинних відносин розмір судового збору становить 384 грн. 20 коп.
Збільшився судовий збір й при зверненні до судів вищих інстанцій. Так, за подання апеляційної скарги на рішення суду слід сплатити 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, якщо у справі про розірвання шлюбу, то в грошовому еквіваленті сума становитиме 1 152 грн. 60 коп. При подачі касаційної скарги слід буде вже сплатити 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За видачу судами документів, якщо сторона отримує вдруге копію судового рішення, доведеться сплатити 5 грн. 76 коп. судового збору. Якщо ж є необхідність отримати в електронному вигляді копію технічного запису судового засідання, то доведеться сплатити вже 57 грн. 63 коп. збору.
Коли судовий збір не сплачується?
Закон України “Про судовий збір” визначає перелік категорій справ, де судовий збір не сплачується, зокрема у випадку звернення: про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги щодо соцстрахування; про встановлення факту смерті особи, яка зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій; про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; про видачу обмежувального припису; про встановлення факту смерті особи, яка загинула або зникла безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Цим Законом також передбачено пільги щодо сплати судового збору, зокрема визначений перелік осіб, які при зверненні до суду не мають сплачувати судовий збір, зокрема такі: позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; позивачі — у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; позивачі — у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів; позивачі — у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися з заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи зникли безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; позивачі — громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; виборці — у справах про уточнення списку виборців; військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, — у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції гідності, Герої України — у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, та деякі інші.
Як же бути людині, яка перебуває в скрутному матеріальному становищі, хворіє, однак потребує звернення до суду, хоча коштів для сплати судового збору не має? Такі ситуації нині часті, але в жодному разі не означають, що через відсутність коштів для сплати судового збору людина позбавлена доступу до правосуддя. Так, громадянин може звернутись до суду з заявою про відстрочку чи розстрочку сплати судових витрат, зменшення їх розміру або ж взагалі звільнення від їх оплати. В такому разі заявник повинен обґрунтувати підстави та надати докази, аби підтвердити скрутне матеріальне становище, як-от довідка про хворобу свою чи члена сім’ї, довідка про заборгованість по заробітній платі (якщо позов не пов’язаний зі стягненням заборгованості по зарплатні), довідка про доходи. З урахуванням наведених обставин суд може прийняти рішення щодо відстрочки/розстрочки сплати судового збору, зменшення чи звільнення від сплати судового збору.
Алла Плінська