Щодня ми стикаємося з перекладами, але не завжди це помічаємо. Це можуть бути переклади книг, реклами, технічних інструкцій і навіть інтерфейси наших телефонів чи соціальних мереж. Дізнатися про перекладацьку кухню із середини могли всі охочі завдяки літературно-перекладацькому фестивалю “Translatorium”, який проходив наприкінці минулого тижня паралельно зі святкуванням Дня міста.
Цьогоріч “Translatorium” у нашому місті вже вдруге. Його унікальність у тому, що це єдиний в Україні фестиваль, присвячений тематиці перекладу.
“Цього року до нас завітало багато гостей з різних міст. Це не лише учасники, а й слухачі. Радує, що ця подія переросла з міського у всеукраїнський масштаб, — розповідає директорка фестивалю “Translatorium” Тетяна Родіонова. — Загалом праця перекладача є творчою, адже він теж творить нові тексти. Їх доводиться пропускати через себе. Іноді це буває важко на емоційному рівні, адже ти не просто читаєш твір, а взаємодієш з ним. Наприклад, у мене був досвід перекладу нон-фікшину про Голокост. Емоційно це була дійсно важка робота”.
Програма “Translatorium” була побудована так, щоб водночас зацікавити фахових перекладачів і звичайних відвідувачів, які цікавляться якісною літературою. Тому на фестивалі можна було послухати лекції відомих українських перекладачів, потрапити на презентації книг і поетично-музичні перформанси. “Translatorium” проходив на кількох локаціях — у Хмельницькому національному університеті, книгарні “Є”, обласному художньому музеї, Мистецькому дворику та моно театрі “Кут”.
Жваве обговорення серед відвідувачів викликала лекція Нелі Ваховської про оплату праці перекладачів. Були презентовані напрацювання ініціативи “Перекладачі в Дії”, яка досліджує питання гонорарів від українських видавництв і укладання договорів. Олексій Оболенський на власному досвіді розповів про можливі проблеми, непорозуміння та шляхи їх вирішення у сфері усного перекладу. А двогодинний воркшоп Ярослави Стріхи та Марії Шагурі про переклади текстів у коміксах зацікавив любителів цього пласту культури.
Зацікавлення у хмельничан викликала презентація перекладу книги Курта Воннеґута “Буфонада, або Більше не самотні”, яка нещодавно вийшла друком у видавництві “Вавилонська бібліотека”. Під час заходу перекладачка Тетяна Некряч і головний редактор видавництва Роман Малиновський розповіли про свою любов до цього американського письменника й складність праці над його текстами.
“У 2013 році україномовні переклади програмної літератури ХХ століття можна було порахувати на пальцях рук. Все можна було купити й прочитати впродовж року кілька раз. Проект “Вавилонська бібліотека” виник як голос спраглого читача, — ділиться Роман Малиновський. — Перша проблема, з якою ми зіткнулися: видавати книги надзвичайно дорого. Тому іноді ми заручаємося грантовою підтримкою. Нашим першим виданням став роман Курта Воннеґута “Бойня номер п’ять, або Хрестовий похід дітей”. Так співпало, що саме тоді почалася війна і ця книга, яка говорить про безглуздя і жорстокість цієї соціально-політичної акції, стала тим, що вимагає дух часу”.
Також він зазначив, що на перший погляд тексти Курта Воннеґута досить прості. Втім вони є справжнім викликом для перекладача.
Кожен день фестивалю завершувався поетичними і музичними виступами. Так, минулої п’ятниці у Мистецькому дворику українсько-німецький поетичний гурт “Landschaft” за участі Григорія Семенчука та Ульріке Альмут-Зандіг презентував треки з нового альбому. Їх виступ став органічним поєднанням не лише електронної музики та поетичного слова, а й української та німецької мов. У суботу учасники медіапоетичного гурту “Aether” імпровізували з власними текстами, електронною музикою та кількома відеорядами.
Завершився фестиваль виступом поета Олега Каданова. Він із музикантом Віктором Кондратовим презентував поетичну збірку “Не я, а той”. Автор читав вірші під музичний супровід, а художник Мітя Фєнєчкін створив унікальний відеоряд, який передав настрій збірки.
Тетяна Родіонова поділилася, що наступного року Хмельницький може очікувати на третій літературно-перекладацький фестиваль “Translatorium”. Наступного разу в організаторів є бажання спробувати привезти іноземних письменників.
“Дуже цікаво вживу побачити взаємодію між письменником і перекладачем його творів. Це надзвичайний досвід”, — зазначила вона.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора