Історія міста

Перша у світі міжнародна авіапоштова лінія: основний пункт — Проскурів

31 березня 2018 року в Австрії відзначили 100-річчя створення першої у світі регулярної міжнародної авіаційної поштової лінії. В Україні про цю дату забули, хоча наша країна має до неї безпосередній стосунок, адже пролягала лінія з Відня до Києва. Але найцікавіше для хмельничан — серед ключових проміжних пунктів цієї першої авіапоштової магістралі був Проскурів. Отже, наше місто причетне до великої події в історії світової авіації та поштового зв’язку.

Наприкінці лютого 1918 року, за збройної підтримки Німеччини та Австро-Угорщини, уряд Української Народної Республіки повернувся до звільненого від більшовиків Києва та встановив контроль над більшою частиною українських земель. А вже у березні виникла ідея: для налагодження дипломатичного зв’язку між Австрією та Україною, а також для оперативного керування військами створити регулярну авіалінію.

Ініціатором створення авіаційної поштової лінії був 24-річний, але вже досвідчений військовий пілот ротмістр Август Рафт фон Марвіл. Саме йому і доручили розробити маршрут, підібрати пілотів та керувати перевезеннями. Після підготовчої роботи 20-21 березня 1918 року, був здійснений перший випробувальний рейс з Відня до Києва. Для надійності Рафт фон Марвіл організував переліт за принципом “естафети”. О дев’ятій ранку з віденського аеродрому Асперн у небо піднявся біплан “Hansa-Brandenburg C.1”, який пілотували офіцери Кох і Ягер. За три години вони приземлились у Кракові, де урядову та військову пошту перевантажили в інший, але тієї ж моделі літак. За штурвал сів пілот Стефан фон Ревицький та здійснив понад двогодинний переліт до Львова, де у нього була тривала з ночівлею зупинка. Вранці наступного дня “Hansa-Brandenburg C.1” успішну приземлився на аеродромі в Проскурові. Тут відбувся останній технічний огляд і дозаправка. Ще три години — і Київ.

Поштівка 1918 року

Перший випробувальний рейс протяжністю майже 1200 км загалом тривав понад добу, але сам переліт зайняв лише 13 годин, що було набагато швидше за залізницю (потяг з Києва до Відня йшов дві доби!). На зворотному рейсі 22 березня літак пройшов увесь шлях за день трохи більше 10 годин! Цікаво, що у зворотному боці з України, крім невеличкого пакунку з поштою, було відправлено 10 кг чорної ікри в подарунок імператорському дому Австро-Угорщини.

Отож здійснений випробувальний переліт довів можливість встановлення регулярного авіасполучення між Австрією та Україною. А вже за тиждень, 27 березня, побачив світ циркуляр австрійського уряду про заснування регулярної поштової авіалінії з Відня до Києва. За короткий час були вирішені організаційні питання, визначені літаки та пілоти для перевезень, встановлена оплата поштових послуг, розроблений графік рейсів. Для того, аби авіапошта працювала надійно та безперебійно, перевезення вирішили здійснювати вже випробуваним “естафетним” способом кількома літаками… Урочисте відкриття авіалінії відбулось 31 березня 1918 року на віденському аеродромі Асперн у присутності австрійських урядовців та імператорської родини. Того ж дня була погашена перша в світі марка повітряної пошти з штампом “FLUGPOST”.

Перша у світі регулярна міжнародна поштова авіалінія мала протяжність майже 1200 км та відбувалась за маршрутом: Відень — Краків — Львів — Проскурів — Київ. Згідно з розкладом літак вилітав з Відня о 4.30 ранку з прибуттям до Києва о 17.30. Зворотній рейс починався наступного дня о 4.00 та завершувався о 16.30. Восени початок вильоту змінили на 7.00 ранку. Кожен з відрізків маршруту обслуговувала окрема машина, отож на аеродромі в Проскурові постійно перебував готовий до вильоту літак. Усього на лінії працювали 14 пілотів та 22 літаки — кілька “Oeffag C.2” та “Knoller-Albatros B.1”, але найбільше “Hansa-Brandenburg C.1”. Останній літак біплан німецького конструктора Е.Хейнкеля використовувався військовими як розвідник та бомбардувальник, адже був дуже надійним у повітрі, мав швидкість 120-150 км/год. та міг нести корисного вантажу до 400 кг. Саме остання характеристика і стала вирішальною при виборі моделі для поштових перевезень.

Маршрутний лист від Києва через Проскурів до Львова на 5 кг. пошти, 13.10.1918 року

Поштові перевезення на лінії спочатку були тільки урядові та військові, але вже з травня стали доставляти комерційну пошту. Як правило, перевозили до 200 кг пошти. Інколи на борт брали пасажира, але це були лише офіційні особи або військові чини. Проте для пасажирів особливих умов не було — лише відкрита кабіна. Отож доводилось їм одягати важкий теплий комбінезон та з допомогою обслуговуючого персоналу залазити до кабіни.

Успіх регулярної поштової лінії Відень — Київ був неймовірним. І вже наприкінці травня 1918 року відкрили відгалуження до Одеси. Літаки йшли з Відня до Проскурова звичним маршрутом, а на проскурівському аеродромі потрібну пошту перевантажували на літак, який вирушав до Одеси. У липні почало діяти відгалуження з Відня до Будапешта, планувалось відкрити рух до Бухареста…

Невідомо якого розвитку набула би перша міжнародна поштова авіалінія, якби восени 1918 року кризові явища не призвели до розвалу Австро-Угорської імперії. Усі поштові перельоти, проіснувавши більше півроку, припинилися. З 15 жовтня рейси стають нерегулярними. Останній стартував з Відня 5 листопада, але, не долетівши до Києва, був перепинений поляками у Львові.

Марка авіапошти 1918 року

100-річчя першої у світі міжнародної поштової авіалінії — подія визначна. Звичайно, і раніше в світі літаки виконували поштові рейси (перший в 1911 році), але то були поодинокі випадки, здебільшого демонстраційного характеру. А ось вдалий австрійсько-український проект став першим регулярним і був доволі надійним — 90% рейсів відбулися за розкладом без збоїв. Приємно, що Проскурів став ключовим транзитним пунктом першої у світі міжнародної поштової авіалінії. На проскурівському аеродромі базувались естафетні літаки, проводилась дозаправка і технічний огляд машин, відпочивали пілоти, перевантажувалась пошта (зупинка тривала годину-півтори).

Нині про існування проскурівського аеродрому, який виник на початку Першої світової війни 1914 року як тилове летовище військ Південно-Західного фронту, нагадує лише назва вулиці Пілотської та колишнє приміщення аеровокзалу вже радянських часів. Летовище, яке прийняло перший літак з авіапоштою, було забудоване після закриття старого аеродрому 1982 року. Проте, можливо, було би цікаво на початку вулиці Пілотської встановити пам’ятний знак на честь знаменної в історії авіації та пошти події — все-таки хмельничанам є чим пишатись.

Сергій ЄСЮНІН

На першому фото: відправлення першого літака “Hansa-Brandenburg C.1” маршрутом Відень — Київ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *