З чого все починалось
Наприкінці 2014 року парламент вніс зміни до податкового і бюджетного законодавства, що докорінно реформувало систему міжбюджетних відносин та формування місцевих бюджетів, яким передано додаткові ресурси і джерела доходів. Над пропозиціями працювали, в першу чергу, народні депутати з досвідом роботи в органах місцевого самоврядування. Вони створили у Верховній Раді міжфракційне депутатське об’єднання “За розвиток місцевого самоврядування”. До групи увійшли 35 народних депутатів, зокрема народний депутат від Хмельниччини Сергій Мельник. Важливим чинником успіху стала співпраця з депутатською групою експертів Асоціації міст України.
Оновлене бюджетне та податкове законодавство кардинально змінило якість фінансового забезпечення територіальних громад.
Власні ресурси місцевих бюджетів зросли майже втричі, органи місцевого самоврядування отримали реальні ресурси для вирішення питань місцевого значення: житлово-комунального господарства, благоустрою, ремонту автомобільних доріг, оновлення мереж, місцевих програм соціального спрямування.
До категорії місцевих податків переведено плату за землю.
Запроваджено оподаткування комерційної та нежитлової нерухомості.
182 міста (до того 16) отримали можливість здійснення місцевих запозичень.
Об’єднані громади перейшли на прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом (до того лише області, райони та міста обласного значення).
Одразу ж обсяг ресурсу місцевих бюджетів збільшився на 34,1 мільярда гривень. Їх дохідна частина зросла на 16%, а обсяг власних ресурсів — у 2,3 раза. Нова система дозволила більше коштів залишати на місцях, уже в 2015 році кількість дотаційних бюджетів зменшилась на 143.
Спроможність територіальних громад та їхнє забезпечення
Головною метою децентралізації є забезпечення спроможності місцевого самоврядування самостійно, за рахунок власних ресурсів вирішувати питання місцевого значення в інтересах жителів громади. Мова йде як про наділення громад ресурсом, так і про стимулювання ними їхніх внутрішніх резервів. Зрозуміло, що навіть за наявності однакової податкової бази, одні громади зможуть виконувати свої повноваження, інші — ні, якщо в них і надалі велика частина ресурсу витрачатиметься на утримання управлінського апарату замість реалізації серйозних проектів місцевого розвитку.
Для прийняття ефективніших управлінських рішень у використанні ресурсу громади, для акумулювання його на розвиток, реформа передбачила об’єднання (укрупнення) територіальних громад, врахувавши як європейський, так і власний історичний досвід.
Територіальні громади в результаті децентралізації наділяються широким переліком власних повноважень, отримують делеговані державою повноваження та відповідні фінансові і матеріальні ресурси для належного їх виконання.
Власні повноваження
Планування розвитку громади та формування бюджету.
Економічний розвиток, залучення інвестицій, розвиток підприємництва.
Управління земельними ресурсами, надання дозволів на будівництво, прийняття будівель в експлуатацію.
Розвиток місцевої інфраструктури, утримання та ремонт доріг, водо-, тепло-, газопостачання і водовідведення, благоустрій територій.
Надання житлово-комунальних послуг (теплопостачання і водовідведення, управління відходами, утримання об’єктів комунальної власності).
Організація пасажирських перевезень на території громади.
Громадська безпека силами муніципальної поліції.
Для виконання всіх повноважень об’єднані територіальні громади отримали в своє розпорядження доходи у вигляді податків, зборів та інших платежів і доходів. Серед податків — частини податку на доходи фізичних осіб та екологічного податку, акцизний податок з реалізації підакцизних товарів, єдиний податок, плата за землю, податок на нерухомість і транспорт, податок на прибуток підприємств комунальної форми власності.
На виконання делегованих повноважень громади отримують різноманітні державні трансферти: базова дотація, медична та освітня субвенції, субвенції на встановлені державою гарантії, капітальні трансферти тощо.
Картина на сьогодні та в динаміці
Внаслідок реформування місцевого самоврядування протягом 2014-2017 років власні доходи місцевих бюджетів почали суттєво збільшуватись, зростання відбувалось на 30-50% щороку:
2014 рік — 68,6 мільярда гривень,
2015 рік — 98,2 мільярда гривень (+42%),
2016 рік — 146,6 мільярда гривень (+49%),
2017 рік — 192 мільярди гривень (+31%).
При цьому частка місцевих бюджетів (без урахування трансфертів) у зведеному бюджеті України поступово зросла від 45,6% в 2014 році до 49,3% у 2017-ому.
І якщо власні доходи місцевих бюджетів в цілому по Україні в 2017 році виросли на 31% порівняно з 2016 роком, то в об’єднаних територіальних громадах цей показник ще більш вражаючий: ріст відбувся в 1,9 раза. Причому ОТГ демонструють найвищі темпи зростання місцевих податків і зборів, плати за землю, податку на нерухоме майно, навіть порівняно з бюджетами міст обласного значення.
До прикладу:
місцеві податки і збори зросли на 28,5% (у містах — 25,9%);
плата за землю — на 20% (у містах — 14,3%);
податок на нерухоме майно — 72,5% (у містах — 69,3%).
Але рекорди б’є плата за надання адміністративних послуг. Її надходження по бюджетах ОТГ в 2017 році порівняно з 2016 роком зросли в 4,5 раза і становили вже 74,9 мільйона гривень (приріст по містах обласного значення — 72,6%).
Про те, як суттєво зросли обсяги місцевих бюджетів, свідчить зокрема і динаміка залишків коштів місцевих бюджетів на депозитних рахунках у банківських установах, що одночасно доводить недостатню ефективність управління бюджетним ресурсом органами місцевого самоврядування.
Так, якщо станом на 1 січня 2017 року на депозитних рахунках у банках не були розміщені залишки бюджетних коштів міст обласного значення, то вже станом на 1 грудня 2017 року суми таких депозитів сягали 6,7 мільярда гривень, ще 10,4 мільярда гривень рахувались у залишках на казначейських рахунках.
Не зупиняючись на видатках громад на утримання, трохи детальніше про державну фінансову підтримку на їх розвиток, можливість на отримання також надбання децентралізації.
Обсяг підтримки громад з державного бюджету з 2014 року зріс в 32 рази і у 2017 році сягнув вже 16,1 мільярда гривень. І якщо в 2014 році громади отримали лише 500 мільйонів гривень субвенції з державного бюджету на соціально-економічний розвиток територій, то в 2017 році фінансова підтримка надавалась вже за 6 напрямками:
субвенція на соціально-економічний розвиток — 6,2 мільярда гривень;
Державний фонд регіонального розвитку — 3,5 мільярда гривень;
субвенція на інфраструктуру об’єд-наних територіальних громад — 1,5 мільярда гривень;
субвенція на розвиток медицини в сільській місцевості — 4 мільярди гривень;
кошти ЄС на підтримку секторальної регіональної політики — 650 мільйонів гривень;
кошти на будівництво футбольних полів — 270 мільйонів гривень.
Загальний обсяг фінансової підтримки громад з Державного бюджету в 2018 році сягне вже 19,4 мільярда гривень.
З 6,2 мільярда гривень субвенції на соціально-економічний розвиток, виділених з державного бюджету в 2017 році, майже 412 мільйонів отримали на розвиток об’єднані територіальні громади.
В цілому кошти субвенції були розподілені між областями та містом Київ на реалізацію 10569 проектів. Найбільше отримали Дніпропетровська область — 599 мільйонів та Вінницька — 418,9 мільйона гривень. Хмельницькій області на соціально-економічний розвиток було виділено 246,5 мільйона гривень для втілення 486 проектів.
З 3,5 мільярда гривень Державного фонду регіонального розвитку найбільше отримали Донецька і Луганська області: по 279,1 та 238,5 мільйона відповідно. На Хмельницьку область з цього джерела виділили 139,1 мільйона гривень, на умовах співфінансування з місцевих бюджетів області в сумі 46,5 мільйона гривень.
Одним із нововведень 2017 року стало запровадження для областей України митного експерименту, який передбачає спрямування 50% обсягів перевиконання митних зборів обласним бюджетам як фінансове забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування. За 2017 рік Хмельницька область отримала від митного експерименту 210 мільйонів гривень додаткового фінансового ресурсу для будівництва та ремонту доріг.
Із цих коштів у межах їхніх надходжень здійснено будівництво автомобільної дороги державного значення обходу міста Дунаївці на ділянці села Заставна вартістю 14,8 мільйона гривень та проведені величезні обсяги поточних і середніх ремонтів ділянок доріг області. З найбільших об’єктів:
Житомир — Чернівці — 39,4 мільйона гривень;
Ярмолинці — Сатанів — 22,8 мільйона гривень;
Кременець — Біла Церква — Ржищів — 46,7 мільйона гривень;
Стрий — Тернопіль — Кіровоград — Знам’янка — 8,5 мільйона гривень;
Хмельницький — Волочиськ — 7,8 мільйона гривень.
У 2018 році Хмельницька область отримає на розвиток з державного бюджету 836,5 мільйона гривень (без субвенції на соціально-економічний розвиток), зокрема:
з Державного фонду регіонального розвитку — 236 мільйонів гривень;
субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад — 144 мільйони гривень;
з новоствореного державного дорожнього фонду на ремонт доріг — 465,5 мільйона гривень.
Ця статистика ілюструє зміни в місцевому самоврядуванні внаслідок реформи, суттєве зростання спроможності територіальних громад, коли все більше з них можуть вирішувати питання місцевого значення власними коштами.
Сергій МЕЛЬНИК, народний депутат України