Серед найвідоміших та найуспішніших американців ХХ століття є чимало вихідців з Проскурова — теперішнього Хмельницького. Розповімо лише про одного з них, але якого! Він став надзвичайною постаттю не лише у США, а й у всьому світі.
У червні цього року минає 80 років з моменту появи у світ одного з найвідоміших персонажів коміксів і кінострічок — Супермена, а вже наступної весни буде ювілей Бетмана. Але впевнені, не всім відомо, що один із творців цих героїв — проскурівчанин Яків Лейбовиць. Яків народився 10 жовтня 1900 року в небагатій єврейській родині у Проскурові. Коли хлопцю було три роки, його мати Міндл розлучилась з чоловіком і як потім казала, “викреслила його зі свого життя, що навіть прізвище забула”. У 1905 році Міндл одружилася вдруге з Юліусом Лейбовицем, 32-річним проскурівським кравцем. Яків отримав прізвище вітчима, а згодом у нього з’явилися сестра Фей (1906 року народження) та брат Гаррі (1907).
Незначні заробітки вітчима змусили родину задуматись про еміграцію, яка на початку ХХ століття набула небувалого поширення серед євреїв Поділля. Їхали шукати щастя переважно у Палестину та до Америки. У багатьох подільських містах і містечках у той час з’явилися спеціальні агентства, які за певну платню оформляли потрібні документи і купували квитки, надавали адреси таких же агентів за кордоном, які допомагали емігрантам в облаштуванні на новому місці. У Проскурові на той час діяло кілька агентів, які організовували виїзд переселенців. Відправляли переселенців, як правило, невеличкими партіями — 10-20 людей — потягом до Одеси (переважно тих, хто добирався до Палестини), або до європейських морських портів і далі через океан у США.
1910 року родина Лейбовиців, скориставшись послугами одного із агентств, емігрувала до США. Вони прибули в Нью-Йорк, де оселились у єврейських кварталах Нижнього Іст-Сайду. За тодішньою традицією наші емігранти змінили імена на англомовні – Яків став Джеком, мати Міндл – Мінні, а вітчим Юліус – Джуліусом.
Вітчим влаштувався кравцем на швейній фабриці, ставши одночасно організатором профспілки цього підприємства, а згодом — одним із лідерів Міжнародної жіночої профспілки робітників швейної промисловості (ILGWU). Тим часом у родині Лейбовиців народилося ще троє дітей: Мері (1911 року), Макс (1913) та Леонард (1917). Мешкали вихідці з Проскурова на Брук-авеню 1326 у Бронксі (Нью-Йорк). Всім дітям батьки намагались дати гарну освіту та працевлаштувати.
Ще у старшій школі Джек Лейбовиць опанував професію бухгалтера та з 1919 року почав працювати помічником бухгалтера на швейній фабриці. У 1925 році закінчив Нью-Йоркський університет, згодом став менеджером з фінансів у профспілках ILGWU. Того ж року Джек одружився з Роуз Шерман — емігранткою з Румунії.
Вирішальним у житті Джека став перехід у 1929 році на роботу до видавця і друкаря Гаррі Доненфельда. Наш земляк отримав посаду бізнес-менеджера і вже незабаром саме завдяки професійності проскурівчанина справи Доненфельда пішли в гору. У 1931 році Гаррі та Джек створили видавництво Independent News, яке з 1935 року почало співпрацювати з National Allied Publications — компанією автора коміксів Малкольма Вілер-Ніколсона. Хоча комікси не були основним напрямком Independent News, Доненфельд і Лейбовиць почали друкувати та розповсюджувати комікси. А вже після третьої публікації коміксів Джек Лейбовиць зрозумів їх перспективність та запропонував Доненфельду створити дочірню компанію Detective Comics Incorporated (DC), яка б займалася створенням і виданням коміксів.
Власниками новоствореного у 1937 році видавництва DC стали Лейбовиць та Вілер-Ніколсон. Проте, вже за рік з фінансових причин останній залишив компанію, а його збанкрутілий National Allied Publications був придбаний DC. Так Джек Лейбовець став не лише одноосібним власником і керівником видавництва, але і його головним редактором. DC найняла здібних сценаристів і художників та з легкої руки проскурівчанина почала видавати журнали коміксів “Detective Comics” та “Action Comics”, персонажі яких згодом стали відомими в усьому світі — Супермен, Бетмен, Жінка-кішка, Пісочна людина, Диво-жінка, Флеш, Аквамен, Шазам, Людина-яструб, Зелена стріла, Джокер, Лекс Лютер та інші.
З упевненістю можна вважати, що “Золотий вік коміксів” почався у 1938 році, коли DC на сторінках свого журналу “Action Comics” запустила серію коміксів із Суперменом, який згодом став іконою американської культури. Але справжньою сенсацією стала поява у 27-му номері “Detective Comics” (травень 1939 року) Бетмена. Популярність героїв коміксів одразу стала надзвичайною: вже 1940 року вийшли в ефір радіошоу з історіями Супермена, у 1941-ому — перший мультфільм від компанії Fleischer Studios, у 1948 році — Голлівуд видав кіносеріал…
У 1940-1950-х роках ХХ століття Джек Лейбовиць провів ряд структурних реорганізацій у компанії, створивши корпорацію National Periodical Publications. Але, незважаючи на офіційну зміну назви компанії, на коміксах продовжував друкуватись логотип DC.
Тим часом у 1967 році з’явилася компанія Marvel Comics, яка стала головним конкурентом DC на ринку коміксів. Джек Лейбовиць зрозумів, що йому буде важко утриматись на плаву без суттєвих капіталовкладень, отож 1969 року продав DC кінокомпанії Warner Bros. Entertainment. В історії Супермена і Бетмена відкрилася нова сторінка…
Що стосується Джека Лейбовиця, то він став членом ради Warner Bros., щоденно працюючи у своєму офісі до 91 року! Одночасно наш земляк займався благодійництвом — був почесним головою єврейської лікарні в Лонг-Айленді, заснованої у 1949 році на його гроші. Помер легендарний видавець 11 грудня 2000 року, відзначивши перед тим столітній ювілей.
Сергій ЄСЮНІН