Цього року ситуація з забрудненням Південного Бугу може повторитися. Нині вже біля Хмельницькою фіксується значне хімічне забруднення води. Тому в міській раді в рамках публічних консультацій міркували вчора, як вберегти головну річку Хмельницького.
На публічні консультації зібралися зацікавленні сторони. Зокрема, представники міських і обласних органів влади, профільних інспекцій, а також громадські активісти.
Старший інспектор Державної екологічної інспекції в області Олег Ліщук розповів, що нині найгірше впливає на стан Південного Бугу Наркевицький цукровий завод. Саме з ним пов’язані два найбільші факти забруднення водойми. Перший стався ще 2009 року. Тоді через модернізацію потужностей підприємства, яка проходила без оновлення очисних споруд, відходи цукроваріння потрапили в річку. На завод наклали штраф, адже він задіяв державі екологічні збитки вартістю у понад два мільйони гривень.
Аналогічна ситуація трапилася наприкінці 2014 і початку 2015 років. Тоді через потрапляння скидів цукрового заводу у річку та низький рівень води Південний Буг мав жахливий сморід. Нині ця історія може знову повторитися.
“Частина хімічних сполук залишилася у навколишньому середовищі ще з часів попереднього забруднення. Рівень води тоді був менший, а нині він збільшився, через що чиста вода витіснила у Мар’янівське водосховище бруд, — розповідає Олег Ліщук. — Нині ситуація в Хмельницькому водосховищі в нормі. Проте на вході у місто ситуація вже критична”.
У такій довгій епопеї з Наркевицьким цукровим заводом, на переконання старшого інспектора, винен мораторій на перевірки бізнесу. Фактично нині в екологічної інспекції відсутні важелі впливу на підприємства, які забруднюють довкілля. Можна спостерігати за забрудненням, а попереджувати його — зась.
Тому першим висновком публічних слухань стала пропозиція вимагати змін у Законі України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Зокрема, виведення екологічних інспекцій з-під дії мораторію.
Начальник міського управління екології та контролю за благоустроєм міста Олександр Луков розповів про плани очищення річки Плоскої. За його словами, можна задіяти старий колектор, який побудували під парком ім. М.Чекмана ще у 1960-ті роки. Його потрібно вивести за вулицю Степана Бандери, щоб спустити Плоску. Після цього її можна буде почистити від намулу та зафіксувати труби, через які нелегально громадяни скидають нечистоти. Загалом це дозволить регулювати рівень води у Плоскій задля недопущення її забруднення.
“Ще одним способом боротьби з біологічними забрудниками є біомеліорація, тобто зарибнення водойм. Такою практикою успішно користуються в Нетішині. Її можемо перейняти й ми, — впевнений Олександр Луков. — Так, минулої осені в річку ми випустили близько двох тонн риби. Проте важливо, щоб не було критичних забруднень річки хімічними сполуками, адже це вбиває рибу”.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора