Модернізація та капітальний ремонт мереж водопостачання й водовідведення — стратегічні завдання КП “Хмельницькводоканал”. Впровадження сучасних технологій не лише забезпечує зниження споживання електричної енергії, а й підвищує якість питної води. Для цього залучаються як власні кошти підприємства, так і з бюджету міста.
Модернізація та капітальний ремонт мереж водопостачання й водовідведення — стратегічні завдання КП “Хмельницькводоканал”. Впровадження сучасних технологій не лише забезпечує зниження споживання електричної енергії, а й підвищує якість питної води. Для цього залучаються як власні кошти підприємства, так і з бюджету міста.
Днями працівники “Хмельницькводоканалу” завершили ремонт мережі, що пролягає вулицею Красовського, на ділянці навпроти міської лікарні. В траншею замість старої, знищеної корозією і часом 400-міліметрової труби проклали нову поліетиленову, а також замінили запірну арматуру. Коштами підсобив міський бюджет, виділивши цілеспрямовано 312 тисяч гривень. Ситуація була надзвичайна, бо пошкоджена труба проходила під залізницею. “Загалом місто вкладає дуже багато коштів у водопровідне та каналізаційне господарство, — розповідає директор КП “Хмельницьк-водоканал” Віталій Кавун. — Крім грошей, виділених на ліквідацію цієї надзвичайної ситуації, ще 200 тисяч гривень з міської казни підуть на будівництво станції підсилення тиску холодної води, для покращення водопостачання мешканців мікрорайонів Книжківці та Лезневе. Крім того, бюджет фінансує модернізацію головної насосної станції — 4,2 млн. грн. та придбання запірної арматури — 640 тис. грн.”
Наразі працівники водоканалу займаються плановою підготовкою підприємства до роботи в осінньо-зимовий період 2013-2014 років, на яку заплановано витратити майже 1,5 млн. грн. ще й власних коштів. Зокрема, у господарстві на підготовку свердловин буде витрачено 75 тис. грн., на капітальний ремонт і заміну насосних агрегатів на свердловинах міських водозаборів — 78 тис. грн., на промивку та дезінфекцію водомережі — 43,2 тис. грн., ремонт павільйону свердловин — 55 тис. грн., заміну запірної та регулюючої арматури — 58 тис. грн., аварійних ділянок водопроводу — 88 тис. грн., підготовку пожежних гідрантів — 18 тис. грн.
Найбільш затратно підготувати до зими водопровідні станції другого підйому. Ця робота обійдеться комунальному підприємству в 190 тисяч гривень. Понад 850 тисяч гривень, як підрахували на підприємстві, буде витрачено на підготовку до осінньо-зимового періоду каналізаційного господарства. “Робота значна за обсягом й дуже ретельна, — наголошує Віталій Борисович. — Перевірятимемо каналізаційні насосні станції, очищатимемо мулові майданчики, промиватимемо каналізаційні мережі, відремонтуємо вторинний відстійник №2 та первинні відстійники №№1, 2, замінимо люки на каналізаційних колодязях, насосні агрегати, аби місто мало можливість отримувати якісні послуги з водопостачання та водовідведення”.
На часі й комплексна модернізація міських очисних споруд, на яку потрібно приблизно 300 мільйонів гривень. Але оскільки підприємство на проведення технічного переоснащення такої суми власних коштів не має, подали заявку до Європейського інвестиційного банку, щоб отримати наступного року довгостроковий кредит у сумі 15 мільйонів євро. Спеціалісти Київського центру державно-приватного партнерства допомогли розробити бізнес-план вирішення питання, що є стратегічним не лише для підприємства, а й в цілому для обласного центру. “Обладнання наших міських очисних споруд є енергоємним та енергозатратним, бо морально та фізично застаріло, — продовжує директор. — Наприклад, для процесу очищення використаної води (45 тис. куб. метрів) за добу, йде до 15 тисяч кіловат-годин електроенергії, умовно це майже 15 тисяч гривень, які ми повинні заплатити постачальнику енергії. А за місяць — до півмільйона. Тож необхідно зменшити споживання електроенергії, її питомих витрат на одиницю продукції та втрат води. До кінця року постараємося виконати перший етап модернізації технологічного обладнання головної каналізаційної станції міста, що дасть можливість підвищити надійність та ефективність її роботи й скоротити витрати на 0,6 млн. кіловат-годин електроенергії. Економія електроенергії буде досягнута за рахунок використання сучасного енергозберігаючого обладнання та повної автоматизації роботи головної каналізаційної станції міста. Важливо також продовжити будівництво другої нитки Чернелівського водогону, а також модернізацію ВНС-10 с. Чернелівка. Завдяки новозбудованій нитці водопроводу, довжиною 11,9 км (введено в експлуатацію 10,3 км) і трьом артезіанським свердловинам вдалося знизити аварійність та підвищити надійність водопостачання міста”.
Коли мова зайшла про економічну складову роботи підприємства, Віталій Кавун зауважив на об’єктивних причинах, що впливають на фінансовий стан водоканалу. Найперша — несвоєчасна оплата наданих послуг. За минулий рік рівень проплати за послуги склав 99,9%. За чотири місяці нинішнього року рівень оплати послуг — 98,3 відсотка. Станом на 1 травня цього року заборгованість за послуги по підприємству становить 5,6 млн. грн. Разом з тим на підприємстві відсутні заборгованість по податках і зборах до бюджету та виплаті заробітної плати працівникам.
“За сприяння міської влади робимо все, аби підприємство працювало стабільно, а мешканці були задоволені якістю надання послуг, — веде далі Віталій Кавун. — Завдяки модернізації можна зекономити значні кошти на еноргоносіях, водовтратах, аварійних ремонтах і використовувати їх на розвиток підприємства. До слова скажу, що цьогоріч очікуємо зменшення споживання електричної енергії за рахунок всіх виконаних заходів приблизно на мільйон кіловат-годин. Та, незважаючи на економію, ми зі своїми тарифами не встигаємо за тим, як, скажімо, зростають тарифи на електроенергію (цьогоріч уже на 5,9%)”.
Серйозною завадою підготовці підприємства до роботи в осінньо-зимовий період є борги. Станом на 1 травня цього року населення не сплатило водоканалу за надані послуги 5,2 млн. грн. Та й держава боргує підприємству за покриття різниці в тарифах. На сьогодні ця цифра перевищила 40 мільйонів гривень. І якби ці кошти підприємство отримало ближчим часом, то могло б спокійно погасити свій семимільйонний борг за електроенергію. Але держава чомусь вкотре не поспішає це робити.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК
Фото з архіву редакції