9 травня ми відзначили 68-у річницю від Дня Перемоги над фашистською Німеччиною. За розгром ворога, звільнення Батьківщини народ заплатив непомірно високу ціну: кількість загиблих на фронтах обчислюється мільйонами. Відносно точну цифру жертв знаємо лише сьогодні — до 40 мільйонів людських життів. Жертви Німеччини складають 10 мільйонів.
9 травня ми відзначили 68-у річницю від Дня Перемоги над фашистською Німеччиною. За розгром ворога, звільнення Батьківщини народ заплатив непомірно високу ціну: кількість загиблих на фронтах обчислюється мільйонами. Відносно точну цифру жертв знаємо лише сьогодні — до 40 мільйонів людських життів. Жертви Німеччини складають 10 мільйонів.
Час невблаганний, і лави учасників війни рідіють з кожним роком. Ідуть із життя ті, хто гинув в окопах і на морях, горів у танках та літаках.
Так, вони були солдатами, виконували священний патріотичний обов’язок, били ворога, звільняючи рідну землю. Та чи знали, якими були потаємні пружини виникнення війни, хто спричинив і наслав її? Цього вони не знали. Багаточисельні документи засвідчують: спровокували і розв’язали її Гітлер і Сталін, котрі, вступивши у злочинний союз у вигляді пакту Молотова-Ріббентропа, намагалися поділити світ. Та оскільки один із них виявився хитрішим і підступнішим, першим ударив недавнього союзника, аби розгромити його і відкрити шлях до заволодіння світом. Не вийшло!
Початку війни проти СРСР передували драматичні події. Це загравання з Гітлером, пакт Молотова-Ріббентропа, широке військове співробітництво з Німеччиною, масовані поставки стратегічної сировини та продовольства тощо. Усе це дозволило Гітлеру підготуватися до війни і напасти на СРСР. І ще одна важлива обставина, на яку вказують історики. Так, на засіданні Московського історичного клубу було констатовано: поразка СРСР у фінській війні, слабкість радянської військової машини остаточно переконали Гітлера у можливості розпочати війну проти Радянського Союзу.
Війна не була несподіваною, віроломною, як це вбивали у голови радянських людей 50 років. На сотні повідомлень і донесень Сталін не реагував, забороняв це робити іншим. Він приспав, заспокоїв країну, що ніякої війни не буде, що нападати на нас Гітлер не збирається. І це тоді, коли вона вже була на порозі. Як результат — армія виявилася не готовою до відсічі ворогові.
А ветеранам, особливо тим, котрі ще й сьогодні бігають з портретами “вождя” по Києву, не слід забувати, хто наслав війну, підставив Червону армію під шалений удар вермахту, спричинив колосальні жертви серед її бійців і мирного населення.
Україна постраждала чи не найбільше, адже каток війни прокотився її територією двічі.
Сергій АЛБУЛ