Соціум

Під завісу сезону — “Запорожець за Дунаєм”

В одному з попередніх номерів газети, нагадуючи читачам про 200-річчя видатного українського співака і композитора Семена Гулака-Артемовського, ми повідомляли, що незабаром на сцені обласної філармонії відбудеться постановка його опери “Запорожець за Дунаєм”. Тож докладніше про майбутню прем’єру у розмові з її диригентом постановником, директором філармонії Олександром Драганом.

В одному з попередніх номерів газети, нагадуючи читачам про 200-річчя видатного українського співака і композитора Семена Гулака-Артемовського, ми повідомляли, що незабаром на сцені обласної філармонії відбудеться постановка його опери “Запорожець за Дунаєм”. Тож докладніше про майбутню прем’єру у розмові з її диригентом постановником, директором філармонії Олександром Драганом.

— Олександре Васильовичу, концертне виконання опери — новий напрямок роботи філармонії. Як виникла ідея, чим зумовлена і чому саме “Запорожець” став пробним каменем?

— Концертне виконання опер — це справді новий напрямок для Хмельницької філармонії, хоча в усьому світі воно дуже поширене. Мені особисто в такому варіанті довелося бачити і чути декілька опер: “Фіделіо” Людвіга ван Бетховена у Львові під орудою народного артиста України Миколи Дядюри; у Москві оперу Петра Чайковського “Іоланта” в приміщенні Нової опери і “Алеко” Сергія Рахманінова у Великому залі консерваторії. А нещодавно у Кракові разом з камерним оркестром Хмельницької філармонії, який брав участь у всепольському музичному фестивалі, побував на блискучому концертному виконанні балету (!) Кароля Шимановського “Карнасі”. Отож, така практика дуже поширена.

При цьому однією з неписаних умов є правило: якщо опера йде без драматичного дійства, найдоступнішим для глядача буде виконання її знайомою (краще рідною) мовою. Опера “Запорожець за Дунаєм” відома, в моєму репертуарі вона давно. Та хотілося, аби оперні постановки стали традиційними, стартуючи саме твором суто національним.

— Ви взяли існуючу партитуру і почали роботу з оркестром та виконавцями партій чи внесли якісь зміни, яким піддавали купюрам?

— З солістами заняття під фортепіано проходять регулярно. Вже розпочались репетиції з симфонічним оркестром: раніше музиканти мали щільний графік, готуючи декілька відповідальних програм.

Щодо купюр. Є така практика, що у концертному виконанні музика танців пропускається. Будуть скорочені і розмовні діалоги.

— Як мислиться постановочна частина? Це буде “концерт у костюмах” чи щось інше?

— Костюми в артистів будуть академічними. За себе каже сама музика.

— Хто з вокалістів братиме участь у постановці?

— Із солістів філармонії — Олена Леонова (роль Оксани), Фатіма Чергіндзія (Одарка). Чоловічі партії виконуватимуть Дмитро Кальмучин (Султан), володар Гран-прі конкурсу вокалістів у Львові,  Віталій Роздайгора (Андрій), пам’ятний любителям співу як переможець конкурсу-фестивалю імені Владислава Заремби. Обидва — випускники Хмельницького музичного училища, нині — студенти Львівської національної музичної академії. Карася буде співати Василь Дудар, заслужений артист України, соліст Львівської опери. Також будуть задіяні хор студентів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії під керівництвом доцента Росіни Римар, чоловіча група хору ансамблю “Козаки Поділля” (художній керівник — народний артист України Микола Балема) і лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів зразковий дитячий хор “Подільські солов’ї” (художній керівник — Наталія Бухта).

— І все ж таки, які підводні камені чи складнощі можуть виникнути під час репетицій?

— Не бачу особливих труднощів у перспективі. Академічний оркестр за три тижні вивчить і не таку партитуру. Зрештою, “Запорожець за Дунаєм”, строго кажучи, не зовсім опера, радше оперета, яка народилася на зіткненні зінгшпіля, німецької комічної опери, в якій розмовні діалоги, спів і танці чергуються.

— На вашу думку, чи доречні під час майбутньої прем’єри оплески посеред дії та повторення окремих номерів на біс?

— Так, вважаю це нормальним. У світі це поширене…

— А на завершення дещо провокативне запитання. Директор, диригент, а тепер от іще — постановник… Чи не важкувато для однієї людини?

— Аби Бог здоров’я давав. Це все насолода. Подібна творчість надає особливу життєву енергію.

— А ми побажаємо вам успішної, аншлагової прем’єри, в чому не сумніваємося.

— Дякую.

Розмовляв Сергій БАДЄЄВ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *