Соціум

Аморальність в абсолюті… Знову про ситуацію в облмуздрамтеатрі

 

У понеділок у Центрі соціально-економічного моніторингу газети “Проскурів” відбулася прес-конференція для місцевих журналістів членів ініціативної групи облмуздрамтеатру ім. М.Старицького, які вже тривалий час протестують проти протизаконних дій свого директора П.І.Данчука. Скажемо відверто, наша редакція, яка, як ви знаєте, шановні читачі, є об’єктом позову пана Данчука разом з письменником Броніславом Грищуком, пішла на організацію цієї прес-конференції через надзвичайну ситуацію, яка в останні дні виникла в театрі у зв’язку з тим, що ряд провідних акторів оголосили безстрокове протестне голодування.

У понеділок у Центрі соціально-економічного моніторингу газети “Проскурів” відбулася прес-конференція для місцевих журналістів членів ініціативної групи облмуздрамтеатру ім. М.Старицького, які вже тривалий час протестують проти протизаконних дій свого директора П.І.Данчука. Скажемо відверто, наша редакція, яка, як ви знаєте, шановні читачі, є об’єктом позову пана Данчука разом з письменником Броніславом Грищуком, пішла на організацію цієї прес-конференції через надзвичайну ситуацію, яка в останні дні виникла в театрі у зв’язку з тим, що ряд провідних акторів оголосили безстрокове протестне голодування.

Спершу з ситуацією навколо цього конфлікту, перебігу судового процесу ознайомив своїх колег редактор “Проскурова” Богдан Теленько. Далі у форматі довільного обміну думок з журналістами говорили провідні актори театру Раїса Бортнічук, Олександр Топоринський, заслужені артисти України Микола Валівоць, Степан Бортнічук, участь у прес-конференції взяли відомі актриси Віра Рєзнік, Олена Пшенична. Вони, зокрема, наголошували, що в колективі театру через постійний моральний та адміністративний тиск директора П.І.Данчука панує нездорова атмосфера залякувань, а сам він лише імітує власну бурхливу діяльність, зосередивши свою енергію загалом на боротьбі з власним колективом, половину якого за три останні роки було звільнено. Нині в театрі немає жодного професійного режисера, змінено п’ять (!) художніх керівників, немає художньої ради як дорадчого органу, не створено ради  трудового колективу, незаконно “розігнано” профспілкову організацію, тривають системні порушення трудового законодавства та умов оплати праці, йде відверте переслідування працівників, незгодних з думкою директора. Та основне, що хвилює нині найбільше професійне ядро трупи театру, яке, власне, і склало основу цієї ініціативної групи, що їх директор фактично руйнує творчий потенціал театру, нищить його традиційну репертуарну політику. “Так виходить, що в цьому конфлікті ми нібито боремося з обласною владою, — зауважив Микола Валівоць, — але це не так, бо нас найперше хвилює доля і майбутнє свого театру, а вже справа влади зреагувати на цей конфлікт колективу з директором”.

Наш аналіз ситуації в театрі також показує, що, мабуть, до думки директора театру Данчука у владних кабінетах управління культури та облдержадміністрації чомусь прислухаються уважніше, ніж до думки митців, які творили славу театру, віддавши йому своє творче життя.

І ще про один кричущий факт, який дуже показово ілюструє моральний клімат у колективі, те, яким є ставлення до своїх працівників пана Данчука, про який уже “Проскурову” розповіли члени ініціативної групи і підтвердила актриса Олена Пшенична, яка стала віднедавна “об’єктом” особливої уваги директора, вже ми не маємо права промовчати. Вона оповіла, як той відверто позбиткувався зі світлої пам’яті її чоловіка, заслуженого артиста України Леоніда Юхимовича Диси, якого вона і колектив театру провели в останню путь на початку цього року. Виявилося, що пан Данчук пообіцяв їй тоді оплатити видатки на похорон чоловіка і, як стало відомо недавно, навіть провів по бухгалтерських документах відповідну суму, проте жодної копійки Олені Миколаївні так і не передав, натомість в управлінні культури з’явилася чутка про це благодіяння. Як класифікувати нам уже цей вочевидь аморальний факт у діяннях цього чиновника від культури, який ще й пробував принизити вдову-артистку під час так званої атестації та змушував підписувати розписку про нібито отримання нею цих коштів?

Мудрому досить! Та доводиться знову запитувати покровителів П.І.Данчука: кого, шановні, ви захищаєте і чому? Нам здається, що після такого факту це питання вже є далеко не риторичним і для них, бо маємо справу з аморальністю в абсолюті, за яку несуть відповідальність і вони…

Б.ДЕМКІВ

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *