Ось і знову після холодних завірюх і тріскучих морозів, після непередбачуваності найкоротшого передвесняного місяця дарує нам природа свято пробудження землі, зародження дива. У давнину в цей час зустрічали початок нового року. А ми нині справляємо день пошанування жінки. І, погодьтеся, у цьому є беззаперечний символізм. Тож зовсім не помилкою буде і в наш надшвидкий час забути про гендерну рівність (хоча б на один день) і щиро забажати собі, щоб усі слова та дороги були встелені квітами і піснями. А ще — поспілкуватися з жінкою, для якої квіти — додаток до роботи, а пісні — сама робота. Перша на Хмельниччині жінка народна артистка України, володарка золотої Патріаршої медалі, лауреат премії Богдана Хмельницького, солістка Хмельницької обласної філармонії та органного залу Марія ЯСІНОВСЬКА погодилася на інтерв’ю напередодні 8 Березня.
Ось і знову після холодних завірюх і тріскучих морозів, після непередбачуваності найкоротшого передвесняного місяця дарує нам природа свято пробудження землі, зародження дива. У давнину в цей час зустрічали початок нового року. А ми нині справляємо день пошанування жінки. І, погодьтеся, у цьому є беззаперечний символізм. Тож зовсім не помилкою буде і в наш надшвидкий час забути про гендерну рівність (хоча б на один день) і щиро забажати собі, щоб усі слова та дороги були встелені квітами і піснями. А ще — поспілкуватися з жінкою, для якої квіти — додаток до роботи, а пісні — сама робота. Перша на Хмельниччині жінка народна артистка України, володарка золотої Патріаршої медалі, лауреат премії Богдана Хмельницького, солістка Хмельницької обласної філармонії та органного залу Марія ЯСІНОВСЬКА погодилася на інтерв’ю напередодні 8 Березня.
— Пані Маріє, що для вас це весняне свято?
— Це свято квітів, свято уваги до жінок. Сьогодні його, можливо, не так завзято відзначають, але я звикла від того часу, коли стала артисткою, поздоровляти всіх жінок і дарувати пісні, гарний настрій. І зовсім не зайве, щоб у жінок було ще одне свято.
— Знаю, що минулий рік ознаменувався низкою знакових подій, важливих знайомств і виступів, котрі сприяють ширшому розкриттю ваших творчих граней…
— Так, минулого року я мала за честь познайомитися з народним артистом України Мар’яном Гаденком. Він приїздив до Хмельницького і ми працювали в одному концерті. Згодом Мар’ян Ілліч запросив до співпраці: членом журі конкурсу українського романсу “Осіннє рандеву”, що у вересні минулого року проходив у Миргороді. На цю пору випало святкування 75-річчя Полтавської області, День міста Миргорода, отож концертів було багато, де я з радістю співала. Саме в рамках святкових заходів відбулось “Осіннє рандеву”. Членами журі цього конкурсу свого часу ставали народні артисти України Дмитро Гнатюк, Ніна Матвієнко, Віктор Шпортько. Словом, люди, відомі не лише у середовищі співаків, а й любимі глядачами. А знімав цей конкурс телеканал УТР, трансляція якого здійснюється на 117 країн світу. Окрім безпосередньої праці членом журі конкурсу, я відзняла там дві пісні “Аve Maria” Шуберта і “Нас поєднає вальс” Анатолія Горчинського. А напередодні нового року брала участь у новорічному вогнику, поруч зі співачкою Національної опери Оксаною Нестеренко, з відомими естрадними виконавцями: подружжям Білоножків, Павлом Зібровим, Павлом Дворським, Лілією Сандулесою та іншими. Глядачі мали змогу побачити цей телеконцерт у новорічну ніч. Тішуся тим, що Мар’ян Гаденко подарував мені свою пісню “Зоряний вальс”, зйомки якої для телеканалу УТР відбудуться вже в березні.
— У співпраці з творчими чоловіками-митцями народжуються гарні проекти й улюблені пісні. Свого часу доля подарувала вам таку зустріч з Анатолієм Горчинським.
— Анатолій Аркадійович — величезна сторінка мого життя. Більше десяти років я мала за честь співпрацювати з цим талановитим поетом-піснярем, композитором, режисером. Можу відверто сказати, що він навчив мене поведінці на сцені, трактуванню пісень, як працювати над композиціями, як доносити їх до слухача, як жити піснею на сцені. Працюючи з ним у концертах, а ми їздили по всій Україні, я співала його “Солов’їний спів”, “Перше кохання”, “Конвалії”, “Зачекайте літа”, “Нас поєднає вальс”… Ми спільно записали дует “Свята ніч” на вірші Владлена Ковтуна. До слова, це єдиний дует з Анатолієм Горчинським, бо всі свої пісні він виконував сам, винятком стала тільки наша “Свята ніч”. У мене вийшов альбом пісень Анатолія Горчинського, ще є диск “Нас поєднає вальс”, де половину пісень виконує Анатолій Аркадійович, а половину — я. Мені дуже хотілося б, щоб молоде покоління брало приклад з цієї людини — професіонала високого ґатунку і водночас щирої, приязної у спілкуванні особистості. Яким би майстерним не був співак, якщо він не любить людей, він ніколи не матиме отієї віддачі, яку отримував від глядачів Анатолій Горчинський. Світла пам’ять цій людині! Він зробив для мене так багато, що я скільки житиму, співатиму його пісні, аби він у такий спосіб продовжував жити у своїх піснях.
— Пані Маріє, ще згадаймо про вашу співпрацю з Володимиром Гришком.
— Ми співпрацювали у кількох концертах, зокрема, коли наш обласний симфонічний оркестр святкував свій ювілей. Згодом співали у Києві в Національній опері, потім були ще концерти. Це інтелігентна, вихована людина, яка співала у найвідоміших операх світу. Мені було за честь з ним не просто бути на одній сцені, а й виконувати дуетні пісні. Я намагалася бути гідною партнеркою.
— Пані Маріє, привітайте читачок “Проскурова” зі святом.
— З величезною радістю вітаю всіх зі святом весни, розквіту нових сил і нових надій! Хочу звернутися до тих жінок, у душах яких напередодні 8 Березня, можливо, не зовсім радісний настрій. Коли прийде свято з оберемками квітів і побажань, то всі ті побажання, всі мрії обов’язково збудуться! Вас кохатимуть чоловіки, вас радуватимуть діти! Нехай сьогодні стаються дива, які грітимуть серце аж до наступного 8 Березня!
Отримавши в дарунок від співочих батьків чистий голос, відшліфувавши й огранивши його професійною освітою в Донецькій державній консерваторії ім. С.Прокоф’єва, Марія Ясіновська впродовж усієї творчої долі шукає в пісні найголовніше — душу. Композитор, артист, поет повинні дарувати людям надію, віру в прекрасне, — переконана артистка. А без душі цього не зробити…
Говорячи про жіноче щастя, пані Марія зауважує, що в кожного воно — своє. Немає двох схожих щасть чи нещасть. На яку дорогу благословить Бог, там і потрібно вміти знайти своє щастя. Для Марії Ясіновської воно полягає в здоров’ї рідних, у творчій реалізації як співачки, у здійсненні мистецьких мрій та планів.
“Я працюю і живу для людей!” — запевняє народна артистка, тому й виплітає своє особисте щастя в контексті того, як вона зможе реалізуватися в царині, де потрібно дарувати пісню, яка сповнить вірою й красою знайомих і незнайомих людей. “У моєму родоводі є поляки, греки і українці. Дякуючи професійній дорозі, мені випало побувати на гастролях у різних країнах Європи: Польщі, Болгарії, Австрії, Швейцарії, Німеччині, Швеції, Італії… Відомо, що італійські співаки зажили слави найбільш майстерних виконавців у світі. Після одного з концертів мене захоплено запитали: “Сеньйора з Риму чи з Мілана?” Ні, кажу, сеньйора з України!”
Оксана РАДУШИНСЬКА
На фото: пані Марія з Мар’яном Гаденком
Фото з архіву співачки