Соціум

“Обличчя Індії” показав хмельничанам Сергій Аніськов

 

 

Вже звично влітку думати, як хороше потішитися зимовим снігом, а взимку — про теплий літній відпочинок. Літо серед зими подарував хмельничанам фотограф Сергій Аніськов, презентувавши колекцію власних світлин із сонячної Індії. Відкриття експозиції відбулося нещодавно в обласній бібліотеці для дітей та юнацтва. На Сході фотограф побував у лютому-березні року, що минув, разом з групою паломників.

Вже звично влітку думати, як хороше потішитися зимовим снігом, а взимку — про теплий літній відпочинок. Літо серед зими подарував хмельничанам фотограф Сергій Аніськов, презентувавши колекцію власних світлин із сонячної Індії. Відкриття експозиції відбулося нещодавно в обласній бібліотеці для дітей та юнацтва. На Сході фотограф побував у лютому-березні року, що минув, разом з групою паломників.

 

Протягом 18 днів подорожі однією з найзагадковіших країн Сходу Сергія Аніськова вразило чимало, але найбільше людські обличчя, їх нафотографував аж 42 світлини. Тому й назвав презентовану експозицію “Обличчя Індії”. Скуйовдженобороді старці, погляд яких глибокий, як борозни на обличчі, жінки і діти, котрі ховають свої голови від палючого сонця…  — герої його робіт. Енергія цих людей заворожує. Індія — країна з глибокими традиціями. Тому старечі очі на світлинах так налякано дивляться в об’єктив фотографа, наче просять, щоб не порушували їх внутрішню нірвану. Інші світлини — про молодь Індії, котра вже звикла до цікавих туристів і не шкодує для них усмішок.

На фотоколажах Сергія Аніськова, які теж увійшли до експозиції, чимало дитячих облич. Маленьких темношкірих індусів фотограф застав за грою, роботою (видно, тамтешня малеча знає, що таке допомагати дорослим), у колі однолітків та родин.

…Індія — то не Франція з її вишуканістю, строгістю, стилем і порядком, тут шукають задоволення в чомусь іншому, нематеріальному. Наприклад, у відвідинах храмів (як розповідає автор, йому теж вдалося побувати в кількох), в труді по господарству, на полях і біля домашньої живності.

“Люди в Індії бідні, але привітні і життєрадісні, — розповідає Сергій Аніськов. — Вони радо почастують перехожих різними стравами, з ними можна почуватися розкуто, забувши про звичний більшості з нас пафос спілкування. Там своя етика, глибша, ніж добірне вишукане слово”.

Тим, хто більше любить слухати, а не розглядати світлини, теж було цікаво на відкритті виставки Сергія Аніськова, адже доповнив її розповідями, епізодами зі свого паломництва-подорожі. Однією з найвеселіших згадок стала розповідь про те, як невід’ємні мешканці індійських містечок — мавпочки цуплять у мешканців їжу. А от у Сергія Аніськова зциганили аж три пари окулярів. Священною в Індії вважається корова, ці тварини вільно бродять вулицями, не лякаючись перехожих. А ще згадував Сергій Аніськов про свої купання у Гангу, мандри індійськими горами…

Тож чимало цікавого розкаже одна з найбільших виставок Сергія Аніськова “Обличчя Індії”, яка триватиме аж до 8 січня.

За плечима у фотографа — участь у минулорічних міських фотоконкурсах, виставках “Вільне плавання”, “Хмельницький будівельний”, “Хмельницький крізь об’єктив”, “Вічність в об’єктиві”. Він є переможцем Всеукраїнського фотоконкурсу “Молоде обличчя України”, учасником IV Міжнародного фотопленеру в Чехії “Європейські фотозустрічі. Схід-Захід”. Нині вже планує роботу на рік 2013. Так, збирається зробити фоторепортажі з різних фестивалів (буде їх до двох десятків), бо що краще спонукає до народження нових творів, особливо світлин, як не подорожі країною, світом?

Ірина САЛІЙ

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *