Наше святкове інтерв’ю з міським головою Сергієм Мельником ми підготували на перший номер нового 2013 року насамперед тому, що тільки у передноворічну п’ятницю позачергова сесія міської ради затвердила міський бюджет на цей рік. Погодьтеся, що аналіз торішніх підсумків роботи міста важливо співставити з реальними його перспективами у новому році, які випливають з бюджетної політики. Так, власне, і було сформульовано перше питання до міського голови у цьому діалозі з ним.
Наше святкове інтерв’ю з міським головою Сергієм Мельником ми підготували на перший номер нового 2013 року насамперед тому, що тільки у передноворічну п’ятницю позачергова сесія міської ради затвердила міський бюджет на цей рік. Погодьтеся, що аналіз торішніх підсумків роботи міста важливо співставити з реальними його перспективами у новому році, які випливають з бюджетної політики. Так, власне, і було сформульовано перше питання до міського голови у цьому діалозі з ним.
— Важко не погодитися, що бюджет, як своєрідна основна фінансова “дорожня карта”, є для нас визначальним орієнтиром, — зазначив він. — Проте не можна і визначені бюджетні параметри перетворювати у якусь непорушну догму. Адже не секрет, що і протягом минулого року, і раніше ми постійно корегували власну бюджетну політику з огляду на ті чи інші пріоритети та власні фінансові можливості. Цей підхід ми зберегли і в бюджеті 2013 року, адже, наприклад, остаточно не затвердили конкретні орієнтири так званого бюджету розвитку, який планується у межах 51 мільйона гривень. У ньому ми передбачили ряд пріоритетних об’єктів та заходів, зокрема щодо відкриття дитсадка №36, благоустрою міста, проте нині продовжуємо аналітичну роботу над цією складовою бюджету вже на базі конкретних пропозицій депутатів щодо кожного виборчого округу.
— Але, Сергію Івановичу, не секрет, що міську раду Мінфін практично поставив перед фактом, довівши місту власні бюджетні нормативи, зокрема, завищену його доходну частину. Он, дійшло до того, що на бюджетній сесії фракція ВО “Свобода” відмовилася через подібні підходи бюджетної політики в державі загалом голосувати за нього.
— Ви знаєте, що я ніколи не був прихильником подібних політичних демаршів, а стараюся завжди виходити з тих реалій, які насправді існують, насамперед в економіці та державі загалом.
В умовах прогнозованого невиконання показників державного бюджету збільшення дохідної частини місцевих бюджетів під забезпеченя гарантованих державою захищених статей видатків, на мій погляд, є більш правильним і навіть більш виправданим. Поясню чому. В кінці минулого року держава трьома траншами закривала борги по зарплаті. Одні області отримали 200 мільйонів гривень, інші — 50 мільйонів гривень. Наступного року відповідальність держави розподілена рівномірно щодо забезпечення зарплати та енергоносіїв, а в разі невиконання доходів різниця буде покрита позиками держказначейства. Звичайно, було б краще, якби місцевим бюджетам збільшили трансфери, але все залежить від ресурсу. В середньому щорічно ми направили на делеговані повноваження приблизно 40 мільйонів гривень. Щоправда, складнощів бюджету 2013 року додає і той факт, що держказначейством не проведено платежів за виконані роботи й надані послуги на суму понад 11 мільйонів гривень, тому в першу чергу нам потрібно буде гасити кредиторську заборгованість.
Головне — не варто опускати руки, бо безвихідних ситуацій не повин-но бути в жодній галузі, тож основну увагу звертаємо на оптимізацію роботи усіх наших підприємств та установ, на ті резерви, які там є, як би хтось не хотів відсидітися. До речі, зазначу і позитивну тенденцію у розрахунках держави за різницю в комунальних тарифах з теплокомун-енерго та водоканалом, з чим у нас були постійні проблеми. Нині тут держава не має перед містом боргів і це при тому, що торік хмельничани платили, по суті, лише за половину реальної вартості цих тарифів.
А щодо моїх особистих підходів до вирішення наших внутрігалузевих бюджетних проблем, то ставлю собі за мету і на це націлюю всіх міських керівників, аби ми навчилися створювати для всіх рівні умови для роботи. Це, якщо хочете, і є ідеологія цьогорічного нашого бюджету і це завдання актуальне, без перебільшення, для всіх комунальних підприємств та установ. У лютому ми проведемо сесію міськради, на якій більш скурпульозно проаналізуємо виконання бюджету минулого року, а за січень, сподіваюсь, профільні депутатські комісії, самі депутати визначаться з корекцією ряду цьогорічних бюджетних показників.
— І все ж, які важливі справи минулого року ви записали б у актив своєї команди, міської ради загалом?
— У життєдіяльності міста все важливо, а напередодні новорічних свят радів разом з колегами, що нам вдалося виплатити зарплату бюджетникам, що запустили, приурочивши до 45-річчя “Хмельницьктеплоко-муненерго”, власну десяту когенераційну установку, що зменшить нашу енергозалежність від монополістів з постачання електроенергії. Особлива радість, що введено в експлуатацію 10 кілометрів другої черги Чернелівського водогону, що дало нам, зокрема, вже нині без перебоїв у водопостачанні ліквідувати п’ять великих поривів на старій нитці водогону. Нам би у новому році продовжити прокладання водогону ще на 5 кілометрах складної місцевості, тоді можна було б стверджувати, що ми цілком стабілізували ситуацію з водозабезпеченням міста. Тут сподіваюсь на співпрацю з урядом, облдержадміністрацією, народними депутатами, адже для міста це дуже важлива проблема.
Щодо торішніх наших активів, то вони поповнилися переконливими досягненнями у будівництві житла, ряду соціально важливих об’єктів, проведено значні роботи у місті з ремонту теплотрас, зокрема тієї, що забезпечує теплом та гарячою водою Озерну, невдовзі задіємо потужну підстанцію для безперебійного забезпечення електроенергією центру міста, будуємо два дитсадки, не обходили увагою проблеми медичної, освітянської, соціально-культурної та інших галузей. Переконаний, що 2013-й буде роком руху вперед у тих напрямках, які ми визначили на основі напрацювань минулого року та незмінних наших пріоритетів на поліпшення роботи всіх ланок міського господарського організму. Тут у нас справ справді дуже ще багато в поліпшенні якості послуг, які пропонують хмельничанам міські комунальні підприємства та установи, у вдосконаленні рівня нашого планування в усіх сферах міського життя тощо.
— Але рік минулий був непростим і з огляду на суспільно-політичну ситуацію в країні, яка не обминула і наше місто. Не все спокійно було у міській раді, де емоції деколи зашкалювали, не секрет, що непростими є взаємини між керівництвом міста й області…
— А коли цей спокій був у будь-яких владних коридорах? Та нині у переддень Різдва Христового я не хотів би повертатися до всіх цих подій, фактів, які проходять перевірку часом. Найважливіше, на моє переконання, щоб у нас вистачало завжди мудрості і витримки не перекидати наші непорозуміння та певні розходження у позиціях на міську громаду, аби вони не шкодили успішній життєдіяльності нашого міста, хоч я особисто, направду, щиро і по-християнськи прагнув сприймати навіть несправедливі випади на свою та нашу адресу з усіх боків. А ще щиро дякую тим, хто піддавав нашу і мою роботу конструктивній критиці, бо без цього також нам не обійтися.
— Як святкували Новий рік, яким буде у вашій сім’ї, родині свято Різдва Христового?
— Традиційно зустрічав Новий рік у колі сім’ї, а потім, як і належить міському голові, уночі був разом з хмельничанами біля головної ялинки міста. Свято є святом і посада зобов’язувала бути у ці дні на багатьох інших новорічних заходах, які відвідував, повірте, не лише задля протоколу. Різдвяні свята, які першими відзначали хмельницькі римо-католики, яких я принагідно ще раз вітаю, буду відзначати за усталеними традиціями, що здавна є у моїй сім’ї та родині. Тож, користуючись нагодою, через читачів “Проскурова” скажу всім хмельничанам і наше традиційне українське вітання: Христос народився! Славімо його!
Розмовляв Богдан ТЕЛЕНЬКО