Соціум

Доля зв’язала туге перевесло

Свою 65-ту осінь Іван Нетеча зустрічає щедрим урожаєм творчого поступу: 30-літнім летом на крилах пісні народної дитячо-юнацької капели “Журавлик” по всій Україні і десятьох країнах Західної Європи та 20-літнім розквітом унікальної хорової школи, фундатором і незмінним керівником яких він є до сьогодні.

Свою 65-ту осінь Іван Нетеча зустрічає щедрим урожаєм творчого поступу: 30-літнім летом на крилах пісні народної дитячо-юнацької капели “Журавлик” по всій Україні і десятьох країнах Західної Європи та 20-літнім розквітом унікальної хорової школи, фундатором і незмінним керівником яких він є до сьогодні.

Тугим перевеслом оперезаний творчо-зернистий сніп видатних здобутків митця. Цей сніп — 40 років плідної педагогічної і концертної діяльності людини неординарної, цілеспрямованої, яка живе в постійному неспокої пошуків нових художніх звершень на благо України, на честь рідного Кам’янця-Подільського.

Капела і хорова школа — два опертя Івана Михайловича! Як дві ноги чи дві руки у майстра. Два крила стрімкого лету вожака, який веде за собою дві вервечки журавлиного ключа — 30 журавлят і 300 вихованців школи до висот вокально-хорової культури.

Вітчизняна й зарубіжна преса неодноразово відзначала творчу одностайність і високу виконавську культуру та сценічну майстерність “Журавлика”, його художньо-емоційне та образне наповнення виконуваних творів — духовної музики, українських народних пісень та оригінальних творів вітчизняних і зарубіжних композиторів. А їх у репертуарі капели понад 100 — різних за формою, стильовими й жанровими особливостями. І це при 100-120 концертах щорічно у найпрестижніших концертних залах, у церквах різних конфесій України, Польщі, Болгарії, Німеччини, Іспанії, країн Прибалтики.

“Ми, — каже Іван Михайлович, — через духовну музику залучаємо хористів до віри, до Бога, виховуємо у них повагу до представників різних віросповідань”.

Важко перерахувати всі лауреатські звання, здобуті колективом за 30 років на міжнародних та всеукраїнських конкурсах і фестивалях. Назву бодай найвагоміші: Перший міжнародний хоровий фестиваль “Тернопільська Зоринка”, VІІ Міжнародний дитячий хоровий конкурс імені Г.Струве “Артеківські зорі”, VІ Всеукраїнський конкурс дитячих хорових колективів “Весняні голоси”, ІІ Всеукраїнський фестиваль дитячої духовної пісні “О, Маріє, Мати Божа”, регіональний конкурс “Святий Миколай і діти”, VІ Всеукраїнський духовний фестиваль “Від Різдва до Різдва”, Х Всеукраїнський Різдвяний фестиваль “Велика коляда”, VІ Міжнародний фестиваль духовної пісні “Бог є любов” у словацькому містечку Вранов, Міжнародна хорова асамблея Клубу хормейстерів дитячих та юнацьких колективів “Тоніка” імені Е.Виноградової, фестивалі “Слов’янське коло”, “Подільські вечорниці”, “Голоси міст”, “Перлина Поділля”, “Козацькі забави” тощо.

“Журавлик” озвучував і брав участь у фільмах “Квітка на камені”, “Фортеця над Смотричем”, “Музика-молитва”, “Сійся, родися”, “Імена”, а також у багатьох радіо- і телепередачах. Національна радіокомпанія України записала спів журавлят на компакт-диск, а Київський інститут біографічних досліджень підготував і опублікував інформаційний матеріал про Івана Нетечу та його творче дітище у книзі “Ювіляри України. Події та особистості ХХІ століття”.

Другим, не менш важливим для Івана Нетечі творчим крилом є хорова школа, з якої випурхнуло майже дві тисячі юних музикантів. На відміну від загальноприйнятих програм дитячих музичних шкіл в Україні, де вивчають п’ять предметів, в учнів хорової школи  їх 11. Там панує атмосфера доброзичливості, взаєморозуміння, товариськості, творчого змагання в сольному, ансамблевому співі, у грі на інструментах, у диригуванні, до якого заохочують своїх вихованців 30 педагогів школи. Як директор, Іван Михайлович у навчально-виховній роботі з учнями вміло поєднує амбітність молодих педагогів з мудрістю досвідчених фахівців. Учнів і педагогів він міцно пов’язує тугим перевеслом творчої співпраці. Своїм організаторським талантом надихає на успіхи.

Вихованці цих двох колективів успішно продовжують навчання в музичних училищах, академіях та університетах України і Європи. Варто назвати бодай декількох: Андрій Бондаренко, який уже встиг виступити в багатьох оперних театрах світу, а минулого року здобув титул “Співак світу” на міжнародному конкурсі оперних співаків у Великобританії (Уельс) (про нього “Проскурів” писав у №37 від 13.09.2012 р.); піаністи Євген Геплюк, Мирослава Слєсар, Олена Прокопова, Клавдія Старцева, Надія Торянік, бандуристка Тетяна Ізовіт, співаки Діна Малецька, Оксана Томків, Мирослава Бондар, Андрій Кремінський та багато інших, які вже стали лауреатами міжнародних і всеукраїнських конкурсів.

Але головне, що всі вихованці Івана Нетечі та його колег, окрім духовного збагачення та естетичного розвитку, набувають рис високого гуманізму. Ось як про це розповідають гості на ювілейних вечорах капели і школи:

Степан Целюх, художній керівник і диригент Стрийського муніципального чоловічого хору “Каменяр”: “За 30 років Іван Нетеча врятував не одну долю!”

Олена Кавунник, доцент Ніжинського державного університету імені М.Гоголя: “Іван Нетеча — продовжувач хорових традицій композитора і хормейстера Миколи Лисенка”.

А ось як визначає своє виховне кредо сам Іван Нетеча: “Ставлення до кожного хориста, учня має бути по-батьківськи теплим, добрим, поважним. Усі вихованці для мене — рідні! Я кажу це без пафосу та без перебільшення. У нас довірливі стосунки. Дітей не обманеш. Тож я завжди з ними щирий і відвертий, водночас — вимогливий та суворий. Довіру важко здобути, а от втратити…”

Такого ж ставлення до дітей вимагає і від своїх колег.

Микола КУЛЬБОВСЬКИЙ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *