На міжнародному турнірі з футболу, який проходив у місті Іллічівськ, що на Одещині, перемогу здобула команда хмельницького дитячо-юнацького футбольного клубу “Новатор”. Наші дев’ятирічні футболісти дісталися фіналу дуже яскраво і впевнено, обігравши всіх своїх суперників із великою різницею у м’ячах. Про те, як готувалися маленькі спортсмени до змагань і як далися їм чемпіонські лаври, наша розмова з їх наставником Юрієм Черенковим.
На міжнародному турнірі з футболу, який проходив у місті Іллічівськ, що на Одещині, перемогу здобула команда хмельницького дитячо-юнацького футбольного клубу “Новатор”. Наші дев’ятирічні футболісти дісталися фіналу дуже яскраво і впевнено, обігравши всіх своїх суперників із великою різницею у м’ячах. Про те, як готувалися маленькі спортсмени до змагань і як далися їм чемпіонські лаври, наша розмова з їх наставником Юрієм Черенковим.
— Юрію Вікторовичу, з яким настроєм їхали на Одещину?
— З хлопцями я займаюся вже два з половиною роки і турнірів ми відіграли чимало, але більшість із них були місцевого значення. Виступали по всій області, а також у Вінниці, Рівному, Коростені… Іллічівські змагання були потужнішими: окрім команд з українських міст, приїхали ще й росіяни, білоруси, молдовани. Тому для нас це були нові масштаби та трохи інакший рівень гри. Турнір проходив у кількох вікових групах: у нашій, серед футболістів 2003 року народження, було вісім команд.
— Як готували юних футболістів до виступу?
— Група знала і розуміла, куди їде і чому. Ми багато грали і тренувалися, але, зізнаюся, на перше місце не розраховували. Вже в процесі — від матчу до матчу хлопці виступали все краще, кожен вихід на поле додавав їм упевненості. Апогеєм став фінал, де вони справді показали себе прекрасно.
— Перш ніж стати претендентом на головну нагороду, скількох суперників довелося перемогти?
— Позаду залишили чотири гри: котовський “Локомотив” обіграли з рахунком 5:0, вінницьку “Ниву” — 5:2, іллічівський “Бастіон” — 3:0 та курський “Спартак” — 6:1. Відрив у голах у нас був солідний, але перші тайми всіх ігор мої хлопці вели не так настирно і злагоджено, як другі.
— У вирішальному протистоянні з одеським “Чорноморцем” ситуація була такою ж?
— Лік голам відкрили наші суперники, виконавши пенальті. У першому таймі вони пробили наші ворота двічі, ми їхні — тричі. Під час перерви я трохи заспокоїв своїх футболістів, щось пояснив, підказав і вони забили ще три м’ячі. Фінальний свисток зупинив гру на рахунку 6:2. За весь турнір мої підопічні стали авторами 25 голів, пропустивши лише п’ять.
— Але на командному кубку відзнаки не закінчилися…
— Ми забрали ще й кілька особистих нагород. Капітана Максима Лавренчука організатори визнали кращим гравцем турніру, а Олександра Покотилу — кращим воротарем. Нечесно було б проігнорували вправність та влучність двох наших бомбардирів — Артема Черенкова та Ярослава Зайцева: вони ж бо забили аж по сім голів. Також у складі команди виступали Олександр Галінов, Артем Середюк, Вадим Шаблістий, Максим Корочун, останній чотири рази розписався у воротах суперників, Дмитро Вейцер: на його рахунку п’ять влучних попаданнь, та Ілля Ємець, який забив один гол. Всіма своїми футболістами дуже пишаюся: зараз хлопці відчутно пішли в ріст, стали більш впевненими і, головне, в них вже закладена маленька частинка духу переможців, яку нам залишається лише розвивати.
— Після вдалого турніру розпустили хлопців на літні канікули?
— Ще в Іллічівську нам вдалося захопити трохи оздоровчих процедур: день змагалися, день відпочивали, тому мали час покупатися в морі, позасмагати… Після повернення додому, діти півмісяця були вільні від тренувань, але вже з цього тижня повернулися до занять. Починаємо підготовку до другого кола відкритої першості міста Вінниці. Після першої частини ми закріпилися на четвертій позиції, а до вересня маємо знову прийти в хорошу фізичну та моральну форму, аби продовжити боротьбу в чемпіонаті.
Графік на решту року розпланували так, щоб кожного місяця футболісти виступали на хоча б одному турнірі. Бо тренування заради тренувань нічого не варті, а от тренування заради гри збільшують відповідальність, мотивацію до розвитку.
— На іллічівських змаганнях ДЮФК “Новатор” представляли дві команди. Як виступила друга група ваших підопічних?
— Вони молодші — 2004 року народження. Діти займаються лише півроку і, можна сказати, що ці змагання стали їх бойовим хрещенням. Досвіду хлопці набралися достатньо, бо виступали серед старших на рік суперників. Мені приємно спостерігати, як із цих восьмирічних хлопчаків помаленьку складається єдиний колективний організм, як вони вчаться грі, наполегливості. Як наймолодших учасників, їх нагородили малими бронзовими медалями. Для мене, як для тренера, немає більшої втіхи, ніж бачити ріст і перемоги своїх вихованців. Тому заодно хочу подякувати батькам, друзям та партнерам, які завше підтримують всі наші починання. Серед них президент нашого футбольного клубу Руслан Сітарук, директор ДП “Новатор” Анатолій Вдовиченко, директор спортивного комплексу “Новатор” Іван Гуцалюк, керівник благодійного фонду “Батьківщина” Роман Муругов та інші.
Ольга Цимбалюк
Фото з архіву команди
Р.S. ДЮФК “Новатор” постійно проводить набір дітей у футбольні секції. За детальною інформацією звертайтеся за номером телефону: 097-527-92-80.