“На Хмельниччині закон про вибори з розподілом одномандатних виборчих округів не порушений, хоча певні запитання цей розподіл викликає”, — таку думку в ході засідання прес-клубу, присвяченого виборам до Верховної Ради, висловив голова обласного осередку Комітету виборців України Юрій Ануфрієв. Як відомо, за виборчою логістикою, Хмельницька область розділена на сім виборчих округів, як і раніше. Кількісний принцип розподілу також не змінився: не більше 161,5 тисячі виборців на кожному окрузі. Виходячи з цього, традиційно поєдналися території округів, хоча адміністративно їхні межі не співпадають. Також традиційним залишився і цифровий розподіл виборчих округів у нашому регіоні: №№187-193. А ось їхня нарізка географічно дещо змінилася.
“На Хмельниччині закон про вибори з розподілом одномандатних виборчих округів не порушений, хоча певні запитання цей розподіл викликає”, — таку думку в ході засідання прес-клубу, присвяченого виборам до Верховної Ради, висловив голова обласного осередку Комітету виборців України Юрій Ануфрієв. Як відомо, за виборчою логістикою, Хмельницька область розділена на сім виборчих округів, як і раніше. Кількісний принцип розподілу також не змінився: не більше 161,5 тисячі виборців на кожному окрузі. Виходячи з цього, традиційно поєдналися території округів, хоча адміністративно їхні межі не співпадають. Також традиційним залишився і цифровий розподіл виборчих округів у нашому регіоні: №№187-193. А ось їхня нарізка географічно дещо змінилася.
Так, наприклад, округ №188 складатиметься нині з частини міста Хмельницького і Хмельницького та Волочиського районів. На всіх попередніх виборах Волочиський район сам був центром виборчого округу.
Найбільші запитання в осередку КВУ викликає виборчий округ №189 з центром у Красилові. Чомусь до нього приєднали місто Нетішин, який завжди входив до округу зі своїм районним центром Славутою, що було логічно і територіально, і географічно. На думку Юрія Ануфрієва, стокілометрова віддаленість Нетішина від центру округу створюватиме неабиякі проблеми як для кандидатів у народні депутати по цьому округу, так і для виборчої комісії в процесі виборів. Незручним, з огляду на виборчу логістику, за його словами, нарізаний і округ №191 з центром у Старокостянтинові, який нині об’єднує саме місто, прилеглий район, а також Віньковецький, Деражнянський, Летичівський, Старосинявський райони. Він виявився і найменшим за кількістю виборців: 142600 осіб. Найбільшим округом чисельно став №193 з центром у Кам’янці-Подільському — 156851 виборець. Обидва округи обласного центру приблизно рівні за кількістю виборців: №187 — 146225 осіб, №188 — 148666.
Доцент ХНУ Микола Олійник новий розподіл виборчих округів розглядає з точки зору інтересів нинішньої влади та конкретних кандидатів від неї. Через це, зокрема, на його переконання, місто Нетішин було приєднане до виборчого округу з центром у Красилові. Нетішинці останніми роками завжди надавали перевагу Юлії Тимошенко, а відтак і політичним силам, які вона очолювала. Отже, виборчий розподіл, коли нетішинцям пропонується тепер голосувати за кандидатів з інших, нетрадиційних для них місць, має суттєво зменшити їхню активність. Відчутним ударом ця зміна може стати і для звичних для міста енергетиків кандидатів у депутати. І хоча красилівчани також є прихильниками опозиційних партій до нинішньої влади, зміна традиційних меж може і тут сплутати всі карти. Значна віддаленість Нетішина створює можливість для певних маніпуляцій з виборчими протоколами. Такої думки дотримується Микола Олійник.
Загалом, за даними КВУ, в Україні 20% утворених виборчих округів є сумнівними щодо виборчої логістики: за своєю протяжністю, площею, територіальним розподілом. “На жаль, — каже Юрій Ануфрієв, — в Україні досі відсутній єдиний закон про утворення виборчих округів, тому під кожні вибори вони формуються під впливом політичних сил, які перебувають при владі”. Характерно, за його словами, що задовго до оприлюднення нинішньої схеми виборчих округів деякі обізнані майбутні кандидати у народні депутати фактично розпочали самопрезентацію у різних формах саме на території новонарізаних округів. Стосується це і бізнесових кланів, які раптово виявили інтерес до ремонту там доріг та комунальних об’єктів.
Учасники засідання прес-клубу дійшли єдиної думки, що виборці мають довіряти тим, хто створюватиме реальні умови для розвитку їхніх територій, а не тим, хто береться будувати за власний рахунок місцеву інфраструктуру. Адже не це є притаманним для парламентаріїв. Як і купівля голосів людей грошима чи продуктовими подарунками.
Стурбованість прес-клубівців викликає і наполегливе, хоча й опосередковане втовкмачування думки в суспільстві щодо низької явки на жовтневих виборах: мовляв, люди стомилися від частих виборчих кампаній, вони розчаровані в усіх політиках і партіях та схиляються до думки, що все вирішуватиметься без їхньої участі. Ця тенденція є вкрай небезпечною, вони корисна лише тим, хто знаходиться при владі, яку таким чином легше зберегти. Всім маніпуляціям з людською думкою треба протиставити суспільну згуртованість та свідомий особистий вибір. Такими стали загальні висновки учасників засідання прес-клубу.
Володимир РАЗУВАЄВ