У ці святкові дні та в День Перемоги, звичайно, найбільше у нас інформації на воєнну тематику. І це зрозуміло, адже ця подія була і буде завжди особливою у нашому житті та календарі. Яке це щастя, що і нині, на 67-му році після Перемоги, серед нас є учасники війни! На жаль, мої рідні, які пройшли фронт, уже давно спочивають вічним сном. Хоча я добре пам’ятаю, як мій батько-фронтовик оповідав про своє важке повоєння, коли ніхто у колгоспі не згадував про його фронтові заслуги, коли Сталін відмінив святкування Дня Перемоги, ліквідував доплати за бойові нагороди. До чого це я? Та до того, що різною є правда про війну. І коли новий-старий президент Росії Володимир Путін образив мого батька-фронтовика, заявивши, що війну росіяни могли б виграти без українців, то цю образу я сприймаю і на свою адресу. І коли нині російські політтехнологи запустили у наш кінопрокат явно провокаційний фільм “Матч”, — це також образа усім нам, бо багато хто з нас ще дивиться на війну з нацистами крізь рожеві окуляри комуністичної пропаганди…
А.БІЛЮК