У Хмельницькому за підтримки міського управління освіти, міського Будинку культури, ХМГО “Руський центр”, клубного об’єднання з організації дозвілля учнівської та студентської молоді “Простір” та учнівського самоврядування міста у Палаці творчості дітей та юнацтва відбувся перший загальноміський Бал по-віденськи, присвячений Дню святого Валентина.
У Хмельницькому за підтримки міського управління освіти, міського Будинку культури, ХМГО “Руський центр”, клубного об’єднання з організації дозвілля учнівської та студентської молоді “Простір” та учнівського самоврядування міста у Палаці творчості дітей та юнацтва відбувся перший загальноміський Бал по-віденськи, присвячений Дню святого Валентина.
Символічно, що він був запланований на середину лютого, адже саме у цей час у Відні відбувається найвідоміший в Європі Віденський оперний бал. Організатори нашого свята намагалися відтворити традиції знаного балу. Учасники мали дотримуватися дрес-коду. Видно, багато часу провели красуні перед дзеркалом. Що ж до суконь, то в нас, на відміну від Віденського балу, не було обмежень у кольорі. Тому на паркеті Палацу кружляли принцеси як у традиційних білих та кремових, так і в розкішних блакитних, ніжно-рожевих та сріблястих платтях, розшитих бісером, стразами і прикрашених кокетливими бантиками. А джентльмени були у строгих смокінгах, білих сорочках з метеликами та білих рукавичках.
Ще однією відмінністю нашої урочистості був безкоштовний вхід, адже хмельницький бал організований з метою урізноманітнити дозвілля молоді та познайомити з розвагою аристократів XVIII-XIX століть, а не заробити грошей.
“Традиційно бал відкривали танцівники-дебютанти. Школи міста, які зацікавилися нашою ідеєю, запропонували старшокласникам пройти відбір у дебютанти першого загальноміського балу. На конкурсній основі 25 пар старанно готувалися до виступу. Протягом місяця під керівництвом головного балетмейстера балу Дмитра Баранцова юнаки та дівчата розучували бальні па, опановували основи етикету”, — розповідає ведуча Каріна Нестер.
І таки недарма танцівники-дебютанти провели так багато часу у залі для репетицій СЗОШ №6, який гостинно відчинила директор школи Світлана Мельник, на балу вони показали себе справжніми леді та джентльменами. Завдяки тому, що репетирували усі 25 пар разом, їх рухи були злагодженими та синхронними. А ще, за словами учасника Івана, плюсом таких тренувань стало те, що всі встигли познайомитися і на балу відчували себе впевнено й розкуто.
Розпочався бал мелодійним полонезом, за ним, за звичаєм, слідували жваві “Гусарська полька” та “Московська кадриль”. Були представлені й “Па-де-грас” та “Норвезький круговий танець”. Та зазвичай бал асоціюється з вальсом, який з гідністю можна назвати гімном закоханих. А скільки ж існує різних варіацій цього танцю: “Повільний вальс”, “Іспанський вальс”, “Фігурний вальс”, “Вальс-прогулянка”… На нашому балу не обійшлося без традиційного “Віденського вальсу”, закружляти у якому запрошували усіх присутніх.
А ще колись на балах було модно демонструвати різноманітні вміння. І на нашому заході публіку розважали талановиті виконавці. Дами могли запросити кавалерів потанцювати під чарівну мелодію пісні “Старе місто” у виконанні Каріни Нестер. А частинку Франції, батьківщини балів, подарувала Вікторія Лімбах, виконавши пісню з репертуару Едіт Піаф. Тепер вже джентльмени запрошували до танцю своїх дам серця. Оскільки захід був приурочений до Дня закоханих, пісню про це неймовірне почуття “Вічне кохання” виконала Тетяна Данильців.
А ще на бал завітали учасники “Аристократичного клубу”, створеного на базі МГО “Руський центр”. У старовинному одязі вони виконували популярні у XVII-XVIII століттях у Європі танці. Гості мали змогу не тільки познайомитися з колоритними композиціями, а й спробувати себе у ролі танцівника епохи Відродження, взявши участь у майстер-класі. Хореограф Дмитро Баранцов навчив нескладному танцю “Турецький бранль”.
Учасниця майстер-класу пані Олена поділилася враженнями: “Мені дуже сподобалась атмосфера, коли незнайомі люди, взявшись за руки та сформувавши три кола, танцюють, немов одне ціле. Це справді неймовірно!”
Та казкові хвилини балу пролетіли дуже швидко, нашим Попелюшкам уже час збиратися додому. Наостанок кавалери закружляли своїх принцес у прощальному вальсі, а потім увесь колектив танцівників-дебютантів купався у світлі фотокамер та отримував подарунки від спонсорів балу — ТМ “Насолода” та міської ковзанки “Льодовий період”.
Усіх учасників просто переповнюють емоції від такого феєричного дійства, у якому їм пощастило взяти участь. Вони стверджують, що їм дуже сподобалося мандрувати у часі, і сподіваються, що такі бали стануть традиційними у нашому місті.
Катерина Уманець, вихованка гуртка “Юний журналіст”