Вперше за понад два десятки років у Хмельницькому було проведено дитячий хокейний турнір. На кубок “Золота шайба” претендували чотири команди спортсменів 7-11 років: окрім господарів, на хмельницький льодовий майданчик вийшли гості з Калуша, Житомира та Вінниці.
Вперше за понад два десятки років у Хмельницькому було проведено дитячий хокейний турнір. На кубок “Золота шайба” претендували чотири команди спортсменів 7-11 років: окрім господарів, на хмельницький льодовий майданчик вийшли гості з Калуша, Житомира та Вінниці.
До цього історичного моменту хокейна спільнота краю йшла дуже довго. Поява ковзанки в обласному центрі не лише активізувала рух любителів-хокеїстів старшого покоління, але й стала головним двигуном розвитку цього виду спорту серед молоді. Поки що, як нам розповів президент обласної федерації хокею Сергій Мандзій, у Хмельницькому ним займається не так багато дітей — до півсотні. Але вже наступного року цю цифру планують збільшити в чотири рази. “У 2012 році збудеться мрія багатьох: при ДЮСШ №2 нарешті відкриємо відділення хокею, про яке говорили останні роки. Щоб воно запрацювало, найперше, потрібні були тренери зі спеціальною освітою. Цього року четверо наших хокеїстів пройшли навчання, отримали сертифікати та дозволи на роботу з підростаючим поколінням. Хокей — динамічний, красивий та силовий спорт, але в секцію діти йтимуть за станом здоров’я. Тому до цього питання ми ставимося дуже прискіпливо, не маючи права ризикувати їх фізичним благополуччям”, — ділиться він.
На відкритий міський турнір господарі — хмельницька команда “Буревісник” запросила житомирський “Арсенал-Полісся”, калушських “Білих ведмедів” та “Вінницьких тигрів”. Боротьба між ними зав’язалася дуже енергійна. Пристрасті не лише на катку, але й поза ним вирували не дитячі. Команди підтримки були дуже потужними: мами і тати не шкодували сил та голосу, аби підбадьорити своїх малих гравців. Хоча чого-чого, а от жвавості та запалу хлоп’ятам точно не бракувало.
Червонощокими та стомленими маленькі хокеїсти вишикувалися на лінійку-закриття. Для багатьох із них цей турнір став першим у житті, як і медалі. Їх отримав кожен спортсмен. Посмішки на обличчях виказували їх задоволення та гарний настрій, особливо, коли вручали командні кубки.
Головна нагорода дісталася хлопцям із Калуша. Тренер переможців Андрій Куць запевнив, що його підо-пічним турнір стовідсотково сподобався. “З ними займаюся уже третій рік, але на змаганнях виступаємо лише вдруге. Головне, що діти отримали задоволення, а заодно й невеличкі винагороди за свої старання. Такі заохочення, у вигляді медалей та грамот, для них зараз найкращі подарунки”, — каже він.
Другу сходинку посів “Арсенал-Полісся”, третю розділили між собою “Вінницькі тигри” та “Буревісник”. Наставник хмельничан Ігор Ваховський каже, що цього дня переможених не було. “Мої хлопці сьогодні пережили бойове хрещення і я пишаюся тим, що вони не просто вийшли на лід, а й зуміли проявити характер. Наші тренування, а на постійній основі ми займаємося не так давно — лише рік, не минули дарма”, — ділиться своїми враженнями тренер хмельницьких хокеїстів.
Окрім командних, було вручено кілька особистих номінацій, а разом із ними невеличкі презенти їх власникам — по клюшці та шайбі. Кращим бомбардиром став Олексій Явний із Калуша. Серед захисників не було рівних Нікіті Бєліку з Він-ниці, а серед воротарів — Максиму Чернецькому з Житомира. Звання найбільш бойового гравця дісталося семирічному Тарасу Мурину, який виступав за хмельницький “Буревісник”. Хлопчик розповів, що на тренування ходить трохи менше року. “Разом зі мною в команді грає старший брат Валик. Ми любимо хокей, як і наш тато”, — зізнається він.
До речі, саме глава сімейства Муриних надихнув обох синів стати на ковзани. “ Зараз я виступаю за тернопільські “Подоляни”. Надіюся, що хлопці не лише гратимуть за аматорські команди, як я, але й доростуть до професійних”, — ділиться пан Сергій, який цього дня прийшов повболівати за своїх.
Ольга Цимбалюк
Фото Ігоря ЗАПАДЕНКА