Наближення кінця року вимагає від міської ради своєрідного аудиту затверджених раніше програм, особливих тих, виконання яких завершується цьогоріч. Так, робоче засідання листопада депутати присвятили Програмі розвитку культури і мистецтва у місті Хмельницькому на 2008-2011 роки.
Наближення кінця року вимагає від міської ради своєрідного аудиту затверджених раніше програм, особливих тих, виконання яких завершується цьогоріч. Так, робоче засідання листопада депутати присвятили Програмі розвитку культури і мистецтва у місті Хмельницькому на 2008-2011 роки.
Минулі десятиліття засвідчили не надто приємну для галузі культури традицію: попри гучні та численні розмови про національну ідентичність і потребу відродження національної культурної спадщини, вона досі не стала пріоритетною. Наше місто винятком з цих сумних правил не стало. Як приклад, участь у засіданні взяла лише третина депутатського корпусу, а надана обранцям докладна інформація про нинішній стан культурно-мистецької сфери документально підтвердила цей невтішний висновок.
Метою Програми, як зазначалось у цьому документі “червоною” стрічкою, було: “підвищення ефектив-ності роботи закладів культури у напрямку демократичного художньо-мистецького та інформаційно-про-світницького розвитку, широкого залучення мешканців міста, в першу чергу дітей та молоді, до національних культурно-духовних цінностей і включає наступні завдання: зміцнення матеріально-технічної бази та технічне переоснащення закладів…” Останнє речення є ключовим для успішної реалізації всієї Програми.
Натомість звіт начальника управління культури і туризму Альбіна Тарчевського детальною конкретикою цифр та прикладів висвітлив суперечливу дійсність: програмна мета впродовж чотирьох років у цілому досягалась, але визначене завдання виконати не вдалось. За результатами відповідного аналізу, розділ Програми “Зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури” був виконаний лише на 50%. Зокрема: забезпеченість мистецьких навчальних закладів музичними інструментами становило 16,5% від потреби, передплата періодики бібліотеками — 53,5%, закупівля книг місцевих авторів — 40%, поповнення книжкового фонду за кошти бюджету — 73,4%. Досить сором’язливо було відзначено, що “з бюджету на поповнення фондових колекцій музеїв кошти в 2008-2009 роках не виділялись”, а на участь колективів у конкурсах і фестивалях усіх рівнів “Програмою було заплановано значно більше”, ніж фактично виділялось.
Попри всі фінансові негаразди, в усіх програмних розділах зафіксовані відкриття нових мистецьких навчальних закладів, створення нових гуртків та колективів, комп’ютериза-ція централізованої бібліотечної сис-теми, широке оновлення костюмів для кращих художніх та аматорських колективів, численні перемоги на всеукраїнських та міжнародних фестивалях і конкурсах. А головне — значне збільшення дітей та молоді, котрі долучились до культурно-духовного виховання та розвитку особистості.
Начальник управління відзначив й інше: міський Будинок культури не відповідає своєму статусу і потребує капітального ремонту, кінотеатру імені Т.Г.Шевченка необхідно провести реконструкцію та зробити його рентабельним, галузь не має сучасного автотранспорту для виїзних виступів художніх колективів.
Судячи з усього, для депутатського загалу, хоча й нечисленного, представлена ситуація виявилась неабияким відкриттям і одкровенням, отож змусила до відповідної реакції. Дмитро Шевченко: “Потрібна зміна стереотипів і необхідність неминучого кроку: рівень фінансування галузі культури суттєво збільшити й зробити її пріоритетною. Реконструйовані Будинок культури і кінотеатр імені Т.Г.Шевченка мають відповідати культурному обличчю міста”. Анатолій Собко: “Місто вже втратило кінотеатри “Сілістра”, “Перемога”, “Мир”, “Проскурів” — так взагалі залишимося без кінозалів”. Людмила Бесєда: “Необхідно вивчити досвід інших кінотеатрів області, котрі вдалося зберегти, а наш оснастити сучасною технікою”. Петро Перейма: “Вихід такий: передати кінотеатр у приватні руки, а щодо ремонту та реконструкції закладів детально розбиратися з підрядниками і контролювати витрачання коштів”. Пролунали і дещо несподівані пропозиції. Наприклад, Юрій Тюлькін вважає доцільним поміняти функції Будинку культури та кінотеатру: перший зробити кінотеатром, а другий — Палацом культури. Михайло Василишин застеріг від надмірного захоплення системами 3D в оснащенні кінотеатрів, оскільки, за його словами, чверті населення за станом здоров’я вони протипоказані. На думку Андрія Ропотана, варто подумати над змістовністю репертуару кінотеатру, щоб він виховував глядача.
Над цими та іншими пропозиціями управління культури і туризму відповідно працюватиме, завершуючи розробку нової Програми. Пріоритетами у ній, за словами Альбіна Тарчевського, буде подальша доля Будинку культури і кінотеатру, які “важливо обов’язково зберегти й осучаснити”. Секретар міської ради Валерій Лесков, який головував на засіданні, закликав колег не тільки врахувати всі пропозиції при розгляді міського бюджету на наступний рік, але й “подбати про шляхи додаткового його наповнення”.
Якихось критичних зауважень на адресу виконавців діючої Програми з боку депутатів не пролунало, навпаки, вони отримали схвальну оцінку. Юрій Курманський подякував працівникам галузі культури за плідну співпрацю і допомогу освітянам у вихованні дітей та молоді, а Словян Воронецький на прикладі управління праці, соціального захисту населення та охорони здоров’я відзначив велике значення художньої самодіяльності у згуртуванні колективу.
Тему робочого засідання депутати продовжили безпосереднім знайомством з дитячою школою мистецтв — провідним спеціалізованим закладом галузі культури Хмельниччини.
Володимир Разуваєв