“Круглий стіл” на тему: “Пересопницьке Євангеліє: духовно-культурний контекст” нещодавно відбувся у конференц-залі Хмельницької торгово-промислової палати. У його роботі взяли участь представники християнських церков міста й області (УАПЦ, УПЦ КП, РКЦ, Об’єднання протестантських церков), Всеукраїнської Ради Церков, ряду релігійних організацій, влади, громадських організацій нашого та інших міст України, науковці навчальних закладів Хмельницького, Кам’янця-Подільського, Києва, Острога, Полтави.
“Круглий стіл” на тему: “Пересопницьке Євангеліє: духовно-культурний контекст” нещодавно відбувся у конференц-залі Хмельницької торгово-промислової палати. У його роботі взяли участь представники християнських церков міста й області (УАПЦ, УПЦ КП, РКЦ, Об’єднання протестантських церков), Всеукраїнської Ради Церков, ряду релігійних організацій, влади, громадських організацій нашого та інших міст України, науковці навчальних закладів Хмельницького, Кам’янця-Подільського, Києва, Острога, Полтави.
Під час засідання “круглого столу” обговорили історичну, літературну та духовно-культурну цінності Пересопницького Євангелія, а також важливість та актуальність євангельських істин для сучасного і майбутнього нашої нації.
Свої виступи учасники зібрання розпочали після загальної молитви. Першим прозвучала доповідь на тему: “Історія створення та історична цінність Пересопницького Євангелія” президента Міжнародного відкритого університету ім. Марцинковського Олександра Полабського. Він зазначив, що історія Пересопницького Євангелія пов’язана і з невеличким містечком Двірець, що на Ізяславщині. Тому доповідач підтримав ідею перейменування Пересопницького Євангелія на Двірецько-Пересопницьке, яка, до речі, віднедавна активно пропагується в нашій області. Заперечив цю пропозицію редактор газети “Проскурів” Богдан Теленько, завваживши, що йдеться про вивірену часом назву, яка вже є устояною в наукових колах та в сприйнятті суспільства, тим більше, що у нашій області за двадцять років незалежності нічого не робилося, зокрема у селі Двірець для пошанування української Першокниги. Щоправда, його спроба “переключити” “круглий стіл” у русло дискусії, зокрема, про історію богослужіння на Україні рідною мовою у контексті Пересопниці, не вдалася.
Розмова йшла загалом про роль Євангелія у нашому суспільстві. “Я — педагог, мене завжди хвилювала проблема бездуховності молоді. Наші діти, онуки не знають християнських правил, цінностей. Коли мене непокоїли такі думки, я згадувала євангельські слова, які говорять про те, якщо хочеш допомогти чомусь, щось зробити, подивися, що в тебе в руках. Коли читала ці рядки, у моїх руках було перо. Тоді зрозуміла, що маю писати. Нині я стала автором серії книг з педагогічного виховання дітей з першого до дев’ятого класу”, — наголосила магістр богослов’я, викладач Буковинського православного університету Марія Влад. І решта присутніх педагогів підтримали колегу в тому, що нині у сім’ях, школах не навчають дітей християнської моралі. Аби цьому зарадити, потрібно проводити спеціальні навчання для вчителів і дітей, зробити християнську етику обов’язковим предметом у навчальних закладах. Прикладом може стати міське НВО №28, де діти вивчають цей предмет, наближуючись до релігійності, а отже, і до високодуховності.
Гостро прозвучала тема “Євангеліє та науково-технічний прогрес”, її доповідачем став керівник департаменту освіти (місто Острог) Віктор Вознюк. До його виступу приєдналися й інші, обговорюючи те, як зуміти правильно використовувати зручності технічного прогресу для пропаганди євангельського слова та як зменшити згубний вплив Інтернету, телебачення на суспільство.
Про “Рік Першокниги і соціально-політичні аспекти сучасної духовності” розповів, опираючись на власні дослідження теми, директор інституту церковно-державних відносин з міста Києва Сергій Найдьонов. Він розмежував обов’язки громадянина і віруючої людини. На його думку, церква і держава повинні існувати паралельно, а людина має однаково свідомо і відповідально сповідувати церковні канони та обов’язки громадянина, не сплутуючи їх.
Активно, небайдуже і динамічно висловлювали учасники “круглого столу” свої думки щодо вчення святої книги та її важливості для сьогодення, у руслі мети цього зібрання — налагодження державно-міжконфесійно-громадської плідної співпраці. Щоправда, чомусь цю розмову проігнорували представники УПЦ Московського патріархату.
…По завершенню заходу було складено резолюцію з акцентуванням уваги на проблеми духовності українського суспільства. Окремим пунктом резолюції стала ідея створення Духовної Ради представників християнських церков та релігійних організацій як консультативно-дорадчого органу при міській раді.
Ірина САЛІЙ