Четверта сесія обласної ради, яка відбулася минулого тижня, судячи з її порядку денного, повинна була пройти у злагодженому “безконфліктному” режимі. Адже з 38 питань, винесених у порядок денний, 16 стосувались аналізу виконання в області цілої низки програм, що діють у нашому краї, а доповнювали їх декілька кадрових та суто організаційних питань.
Четверта сесія обласної ради, яка відбулася минулого тижня, судячи з її порядку денного, повинна була пройти у злагодженому “безконфліктному” режимі. Адже з 38 питань, винесених у порядок денний, 16 стосувались аналізу виконання в області цілої низки програм, що діють у нашому краї, а доповнювали їх декілька кадрових та суто організаційних питань.
Проте той факт, що перед початком сесії депутатів зустрічав численний пікет, організований партією “Свобода”, на захист селян, які нині продають молоко від власної худоби за безцінь, створив свою інтригу невдовзі і в сесійній залі. Хоча найбільш цікавим щодо аналізу обл-радівського закулісся стало перше робоче питання сесії “Про депутатські запити”, на якому депутати знову, а точніше вчетверте, продемонстрували свої партійні симпатії, спотикаючись, по суті, на рівному місці при розгляді питань, які, на перший погляд, були поза політикою.
А почалася сесія з хвилини мовчання за депутатом-батьківщинівцем Адамом Яхієвим, якого, як відомо, було вбито у власному будинку у міжсесійний період і справа про загибель якого стала чи не найрезонанснішою в Україні за останній час…
“Молочну тему” у порядок денний сесії спробував внести лідер обласної організації “Свобода”, депутат Ігор Сабій, проте його пропозиція набрала лише 28 голосів. Трохи пізніше, вже у вигляді депутатського запиту, цю тему порушив депутат з фракції “Сильної України” Віталій Олуйко, який досить аргументовано проаналізував цю проблему, проте, на думку депутата-батьківщинівця Івана Гладуняка, явно перевищив свої повноваження, адже згідно зі статусом депутата облради, той не може надсилати подібні офіційні запити на адресу уряду. Спроба потрактувати цей запит як звернення облради також не набрала потрібної кількості голосів, хоча саме ця тема викликала у сесійній залі дуже жваву дискусію, в якій взяли зокрема участь депутат-батьківщинівець Леонід Семенюк, голова облради Микола Дерикот, інші обранці. Не обійшлося тут і без гострих реплік на кшталт тої, що озвучив Ігор Сабій, який закликав голову ОДА Василя Ядуху звернутися безпосередньо до директорів молокозаводів області, які є членами Партії регіонів, аби вони підвищили свої закупівельні ціни на молоко для населення.
Взагалі досить незрозуміло виглядав і розгляд питань про реорганізацію, а точніше закриття Чорноострівської та Кременчуківської дільничних лікарень відповідно у Хмельницькому та Красилівському районах. Першу “захищав” у своєму депутатському запиті депутат-народник Михайло Дзісь, а у зв’язку з тим, що цей запит уже слід було по строках закрити, депутати взялися його продовжити. Та цього не сталось і вони більшістю голосів “за” (проголосували лише 40 депутатів) не продовжили дію запиту свого колеги-народника, фракція якого, як відомо, є союзницею домінуючої в облраді фракції регіоналів. Тож коли на трибуну сесії піднявся голова фракції партії “Батьківщина” Віктор Адамський з подібним запитом щодо Красилівщини, неважко було здогадатися, що і його запит не мав шансів дістати підтримку сесії. Навіть не дивлячись на те, що депутат Адамський у захисті свого запиту посилався на офіційні заяви Президента Віктора Януковича з приводу псевдореформ у сфері охорони здоров’я, його політичне лобі в облраді “благословило” здійснення так званої реорганізації дільничної лікарні у с. Кременчуки на Красилівщині.
Здається, взагалі зайвим було озвучення на сесії запиту депутата-регіонала Михайла Войтюка, який напосівся у своєму виступі на всіх, хто критикує нині діяльність благодійного фонду “Щедрість”, головою-засновником якого він є і який, як відомо, нині концентрує кошти на встановлення на майдані Незалежності скульптурної композиції “Віра. Надія. Любов” авторства народних художників України Миколи та Богдана Мазурів. Тож замість того, щоб обійтися лише звітом у цій роботі фонду, депутат Войтюк напосівся на всіх ймовірних “ворогів” цієї, направду, доброї ініціативи й перевів її у площину безперспективної політичної дискусії, до якої просто не могли не підключитися його політичні опоненти з фракцій партій “Батьківщина” та “Свобода” Віктор Адамський, Тетяна Колесніченко, Олег Демчук, Ігор Сабій. Відповідно не мовчали представники іншої сторони — депутат-народник Петро Іващук та регіонал Сергій Ведерников, що змусило втрутитись і голову ОДА, депутата-регіонала Василя Ядуху. Зійшлися на тому, що облрада створить відповідну комісію, яка буде аналізувати діяльність фонду “Щедрість”, що, на наше переконання, слід було зробити вже після того, як було вирішено скористатися його послугами для цієї цілком благородної мети, яка нині аж надто вже заполітизована з усіх боків.
Не менш складним виявився і розгляд запиту депутата-регіоналки Валентини Савчук щодо добудови третього і четвертого енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Зрозуміло, що зміст запиту був позитивний щодо цих планів керівництва країни та області, проте, здається, авторка запиту переплутала також свій статус і озвучувала не стільки свою позицію, як позицію фракції Партії регіонів. І хоч цей запит набрав 50 депутатських голосів, він також не пройшов сесійне випробування. Думається, що розгляд якраз питання по ХАЕС нині найбільш показово окреслює вододіл депутатських поглядів на цю найскладнішу проблему в інструментарії стратегії розвитку нашого краю, хоч і таке питання розглядалось у порядку денному недавньої сесії облради. Зрештою, саме основні питання порядку денного сесії, на наш погляд, мали б викликати основний інтерес депутатів, а не згадані депутатські запити. Здавалося б, що навколо інформації про виконання програм підвищення рівня заробітної плати працюючим, подолання дитячої безпритульності та бездоглядності, обласних програм “Здорова мати — здорова дитина”, “Здоров’я нації 2002-2011”, “Цукровий діабет на 2011-2013 роки” чи програм реалізації молодіжної політики до 2010 року, “Молодь Хмельниччини” на 2011-2015 роки, чи програми розвитку агропромислового комплексу області на 2007-2011 роки, чи програми підтримки сім’ї та демографічного розвитку до 2015 року, чи ряду інших мали б розгортатися дискусії не менш гарячі, аніж навколо згаданих загалом “локальних” проблем депутатських запитів. Проте всі ці питання чомусь пройшли достатньо “гладко”, бо, видно, депутати “втомилися” від розгляду запитів своїх колег, що лише підтвердило наш висновок про те, що обласна рада і далі продовжує перебувати у стадії перманентного міжпартійного протистояння, яке, на жаль, йде від фракції партії влади, тобто Партії регіонів. І хоч її лідер та голова ОДА Василь Ядуха заявив з трибуни сесії тезу: “Я знаю одне: доки ми при владі, Хмельниччина буде розвиватися”, вона при таких підходах до консолідації діяльності облради на вирішення загальнорегіональних проблем виглядає лише як побажання. Тож дуже хотілося б, щоб поменшало у її роботі партійно-політичної кон’юнктури, якщо, звичайно, цей найвищий представницький орган самоврядування нашого краю прагнутиме працювати на їх вирішення. Поки що аж надто разюче кидається в очі оте спотикання на рівному місці тільки через ці причини…
В.Сівач