У наші часи все дуже швидко змінюється. І це не дивно, адже люди завжди прагнуть вдосконалення, яке сприяє покращенню життя. У наші часи все дуже швидко змінюється. І це не дивно, адже люди завжди прагнуть вдосконалення, яке сприяє покращенню життя.
За останні півстоліття освітня система зазнала кардинальних змін. З’явилося багато нових навчальних закладів, хоча рівень освіти в деяких не завжди відповідає нормам сьогодення; видаються нові закони, які ускладнюють процес навчання, та ще й на їх виконання потрібні додаткові державні кошти… Нововведень безліч. А в результаті маємо збій у всій системі освіти.
Навчаючись у школі десять років, відчула на собі багато різноманітних нововведень. Перед тим, як пішла в перший клас, п’ятибальну систему змінили на дванадцятибальну. Ще в початкових класах дізналася, що замість звичних 11 буду навчатися в школі 12 років.
У середній школі нам заборонили будь-які перездачі, ввели діловий стиль одягу, згодом відмінили вступні іспити до вузів і запровадили обов’язкове зовнішнє незалежне оцінювання. Оскільки нам додали до терміну навчання один рік, вся шкільна програма також дуже змінилась. Ми мали отримати нові підручники, та на початок навчального року вони ще не були готові, а за старими навчатись було неможливо: багато розходжень з програмою. З цими змінами дійсно було важко змиритись. І ось іспити в 9 класі. Вже кілька років вони були усними, ми відповідно почали готуватись, придбавши за власні кошти для цього багато матеріалів. Але за кілька місяців до іспитів з’ясовується, що будемо писати тести, а часу на підготовку вже немає. Введення державної підсумкової атестації також відбулося за час мого навчання.
І ось знову новини. Дуже засмутили нещодавні зміни, що обіцяють скорочення бюджетних місць у вишах. Буквально тиждень тому до школи прийшов новий наказ: після 5 та 8 класів усі учні пишуть певний(і) екзамен(и), які безпосередньо будуть впливати на семестрову та річну оцінки.
Отже, реформи в освіті відбуваються, але не на краще. Я вже боюся подумати, що ще може змінитись за рік, коли я готуватимуся до вступу у вуз?!
Шановні дорослі! Ви завжди наголошуєте, що діти — майбутнє держави. Чи не здається вам, що якщо і далі продовжувати експериментувати над цим майбутнім, воно стане, як це пом’якше сказати, “не сповна розуму”. Чи вам байдуже?
Вікторія Ксьонзик, вихованка Палацу творчості дітей та юнацтва