З давніх-давен українці славляться вмінням веселитися, кожен хутір, село чи місто робить це по-особливому. Відродити старі традиції святкування одного з найяскравіших зимових свят — Масляної вирішили мешканці мікрорайону Книжківці. Минулої неділі тут відбулася колоритна феєрія під відкритим небом. Конкурси, хороводи, пісні, що своїми коріннями сягають минулих століть, але й досі бадьорять дух, воскресили жителі мікрорайону на великому прицерковному майдані.
З давніх-давен українці славляться вмінням веселитися, кожен хутір, село чи місто робить це по-особливому. Відродити старі традиції святкування одного з найяскравіших зимових свят — Масляної вирішили мешканці мікрорайону Книжківці. Минулої неділі тут відбулася колоритна феєрія під відкритим небом. Конкурси, хороводи, пісні, що своїми коріннями сягають минулих століть, але й досі бадьорять дух, воскресили жителі мікрорайону на великому прицерковному майдані.
Першими відкрили свято ті, кому принесло воно, певно, найбільшу радість, — діти, а саме учні недільної церковної школи. Хлопчики та дівчатка в національному одязі вражали люд злагодженим вокалом, вмінням перевтілюватися в образи Масляної, Зими, відважних козаків… А ще малеча показала дорослим, як треба розважатися. Розділившись на дві команди, діти наввипередки стрибали у мішках, перетягували мотузку…— рухливими веселими конкурсами зігрівались у тріскучий мороз. За спритність та активність юні книжківчани отримували солодкі подарунки.
Зарум’янив мороз і щоки дорослих, тож і вони бажали жвавих розваг. Здавна у Книжківцях на Масляну існував обряд з символічною дерев’яною колодкою, провели його й книжківчани-сучасники. Молодиці прив’язували деревину до матерів, сини яких довго не одружуються, та хлопцям, яких бажають мати за жениха. За таку увагу від чарівних красунь хлопці мали відкупитися намистом, стрічками чи грішми. Зі сміхом та піснею книжківчанки назбирали повні шапки купюр. А яке ж українське свято без сатиричних розваг про зятя й тещу?! Добре начастували смачними вареничками з сиром та млинцями книжковецькі тещі зятів, а ті на славу накатали їх на санках. Ті, хто участі у конкурсах і розвагах не брали, теж не нудьгували. Хтось підтанцьовував під музику баяна, що лунко неслася на роздолах околиці міста, хтось підспівував відомих національних пісень, які виконував хор мікрорайону під керівництвом Михайла Люшні. А наостанок усіх чекав смачний, традиційний для Масляної сюрприз — фуршет з солодкими млинцями та кагором. Ці наїдки попередньо приготували прихожани церкви Святої Параскеви, їх благословив книжковецький священик — протоієрей Віктор: “Цей тиждень перед Великим постом — Масляну ще називають тижнем прощення. Хочеться побажати, щоб усі люди очистилася духовно, у святкових гуляннях забули про все недобре і мирно прийшли до очищення душі і тіла постом. Церква благословляє завершення зимових свят, їх відзначення гарними, древніми обрядами”.
У Книжківцях всі свята благословенні церквою і підкріплені турботою справжніх опікунів мікрорайону. До них належить і депутат міської ради Віктор Паламарчук. Він став одним зі спонсорів та організаторів свята. Разом з дружиною Віктор Анатолійович теж долучився до гулянь на Масляну. Каже, що йому добре знайомі всі проблеми мікрорайону і вирішити їх можливо, згуртувавши книжківчан на загальних зборах, яскравих гуляннях. А також депутат додає: “Подарувавши людям свято, хочеться вселити їм віру в краще. Книжківці відомі своєю славною історією, гарними традиціями, про них не треба забувати, їх слід відроджувати, передавати наступникам для зміцнення патріотизму, духовності. Разом із народним депутатом України Левом Бірюком завжди долучаємося до організації свят у мікрорайоні, дбаємо про його благоустрій і добробут. Так, нещодавно за підтримки Лева Бірюка було замінено купол книжковецької церкви, тепер духовна святиня має безпечніший та привабливий вигляд. Будемо турбуватися про проблеми місцевих жителів і надалі”.
Вдячні книжківчани за організацію свята й комітету самоврядування населення на чолі з Оксаною Зіменко, завідувачу клубу Миколі Стаднику та директору місцевої школи Оксані Цалюк.
Ірина САЛІЙ
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО