Досягти інтеграції виробництва, науки та освіти для забезпечення інноваційного розвитку регіону — такою була тема науково-практичної конференції, що проходила в Хмельницькому національному університеті. Участь у ній взяли Союз промисловців і підприємців та Об’єднання організацій роботодавців області, провідні науковці та керівники інститутів і факультетів ХНУ, фахівці системи профтехосвіти, служби зайнятості, Федерації профспілок, відповідальні посадовці облдерж-адміністрації.
Досягти інтеграції виробництва, науки та освіти для забезпечення інноваційного розвитку регіону — такою була тема науково-практичної конференції, що проходила в Хмельницькому національному університеті. Участь у ній взяли Союз промисловців і підприємців та Об’єднання організацій роботодавців області, провідні науковці та керівники інститутів і факультетів ХНУ, фахівці системи профтехосвіти, служби зайнятості, Федерації профспілок, відповідальні посадовці облдерж-адміністрації.
Вітаючи учасників зібрання, ректор ХНУ Микола Скиба відзначив, що, незважаючи на попередню плідну співпрацю промислового директорату Хмельниччини з університетом, нинішня зустріч стала першою в такому представницькому складі. Її важливість та актуальність зумовлені гострими викликами часу: потребою реального сектора економіки у фахівцях сучасного інноваційного мислення, що вимагає проведення відповідних змін як в освіті, так і у виробництві. На підготовку саме таких спеціалістів нині орієнтований весь структурний комплекс ХНУ — найбільшого і найпрестижнішого закладу вищої освіти області. Його науково-освітню базу складають шість інститутів і 14 факультетів за різними спеціальностями, де працюють 42 доктори наук, 36 професорів і понад 400 кандидатів наук. Масштабним є студентський загін університету — 13 тисяч майбутніх професійних кадрів для галузей вітчизняної економіки, зокрема промислового виробництва. Перехід на сучасну Болонську систему, активна участь у міжнародних програмах, значні фінансові та матеріально-технічні ресурси, спрямовані на вдосконалення навчального процесу і наукові розробки, все ж не вирішують належним чином головного завдання — повноцінного забезпечення інноваційного розвитку Поділля, сучасного високотехнологічного рівня його промислової бази. Причин тому чимало і більшість з них має об’єктивний характер. Свої проблеми, які накопичувалися роками й заважають зробити технологічний прорив, мають і промислові підприємства краю. Але серед усіх негараздів є й такі, що мають взаємозв’язок між наукою та виробництвом. Одна з таких спільних перешкод — демографічна. “Ми маємо проблему демографії, а підприємства страждають від кадрового голоду”, — резюмує Микола Скиба.
За даними, які озвучив начальник управління освіти і науки ОДА Віктор Очеретянко, сьогодні місць для першокурсників вищих та середніх навчальних закладів на Хмельниччині вдвічі більше, ніж випускників шкіл. І цей розрив дедалі збільшуватиметься. Натомість в області кількість ВНЗ більша, ніж на Дніпропетровщині: у нас університетів, академій та інститутів діє 28, у них — лише 22. Ознака часу: ще якихось 25-30 років тому з випускного класу середньої школи до інституту подавали документи не більше третини учнів, а зараз майже усі. У виробництві освоювати робітничі професії охочих нині одиниці.
Показове й інше: переважна, якщо не абсолютна більшість тих, хто отримав диплом про вищу освіту, працювати на виробничих підприємствах також не дуже прагне.
А ось такий парадокс: науковці ХНУ останніми роками здійснили 50 розробок сучасного технологічного рівня для виробничників. Але чомусь більшість з них зацікавила для впровадження підприємства за ме-жами нашої області. Проректор ХНУ Михайло Войнаренко навів і такий факт: за популярністю наукових видань “Вісник ХНУ” — четвертий серед усіх університетів України.
Враховуючи демографічні тенденції і негативи економічної кризи, щоб зберегти набутий авторитет й базу для власного розвитку, ВНЗ нині зацікавлені набирати якомога більше студентів-контрактників, щоб за їхній рахунок утримуватися на плаву. Так вважає Віктор Очеретянко. А Микола Скиба на це з сумом додає: “Якби вони ще й хотіли вчитися…”
Відповідні наслідки цих не надто оптимістичних реалій на практиці відчувають виробничники. “Кого, для кого і як готують своїх вихованців наші інститути й університети? Їхній рівень не відповідає потребам підприємства, навіть кваліфіковані програмісти не здатні створити програми для управління виробничими процесами, якістю та іншими завданнями. Коли у нас з’являться сучасні дипломовані спеціалісти-технологи зі зварювання? Що практично передають виробництву технопарки?” — ці та інші запитання адресував освітянам і науковцям генеральний директор ВАТ “Темп” Іван Праворський. “Для чого готувати стільки магістрів і бакалаврів за напрямками, щоб вони або опинялися на ринках, або виїжджали працювати за кордон? Нам потрібні спеціалісти вузького профілю, як це робилося колись і яких ми в себе маємо ще доводити до потрібного рівня”, — так вважає керівник Красилівського агрегатного заводу Петро Королюк.
Натомість на проблемі студентської практики на підприємствах наголошують і освітяни. На жаль, підкреслюють вони, навчальні програми Міністерства освіти і науки нині обмежують практичні завдання 4-6 тижнями, хоча є потреба повернутися до практики радянських часів, коли ці заняття сягали 12-16 тижнів.
Інший недолік сучасної вищої освіти — невизначеність статусу такого спеціаліста, як інженер. Підготовці сучасного рівня інженерно-технічних кадрів заважає відсутність галузевих стандартів. Прикрий факт щодо цього: всі відповідні й численні пропозиції ХНУ в таких напрямках буквально гинуть в міністерських кабінетах.
Втім ситуація не є безвихідною, покращити її може і повинна належна співпраця зацікавлених сторін — тріади: освіта, наука, виробництво. За відповідної підтримки державних структур. Микола Катеренчук, начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури ОДА, певний вихід бачить у залученні у виробництво коштів від бізнесу — у вигляді інвестиції. Це сприятиме модернізації існуючого обладнання на підприємствах, що дасть змогу використовувати й технологічні розробки науковців ХНУ.
Промисловці не проти такої співпраці. Гендиректор Кам’янець-Подільського електромеханічного заводу Леонід Дьяконов пропонує створити при ХНУ конструкторське бюро, яке б займалося розробкою та впровадженням конкретних замовлень виробничників. “Наука повинна стати ближчою до нас”, — закликає він.
Болюча і застаріла тема в цьому середовищі — підготовка кадрів робітничих професій. Промисловці вже стомилися констатувати з року в рік надзвичайно низький рівень кваліфікації випускників системи профтехосвіти, на яку нині покладені функції кузні робітничих кадрів. Рівень присвоєних розрядів вихованцям ПТУ, стверджують виробничники, не відповідає їхній підготовці, а навчати їх підприємства можливості не мають — потрібні й чималі ресурси, і спеціальні ліцензії. Проте сучасний стан матеріально-технічної та професійної бази ПТУ не просто бажає кращого, а катастрафічно застарілий. Їхнє обладнання давно не відповідає навіть далеко не сучасному технологічному рівню більшості промислових підприємств, а середній вік викладачів і майстрів сягає передпенсійної межі. Очевидно, що в цій системі потрібні спільні зусилля і вищої школи, і виробничників, і держави. До речі, в Європі підприємства витрачають 10-15% своїх доходів на підготовку робітничих кадрів, але готуються вони під конкретні замовлення і на аналогічній для себе виробничій базі.
Великий резонанс викликав виступ депутата обласної ради, директора обласної філії “ПриватБанку” Юрія Браніцького. Він звернув увагу на таку особливість сьогодення, як стрімкий розвиток технологій. Отож, через 4-5 років навчання в університеті з чим реально зіткнеться дипломований спеціаліст, з якими змінами, чи буде він відповідати новим реаліям? Відтак висновок простий: процес навчання, самовдосконалення має бути постійний, а керівництво вузу чи підприємства зобов’язане дбати про кваліфікований рівень свого персоналу. Це має бути їхньою першочерговою стратегією.
Ось так, обмінюючись думками, учасники конференції окреслили подальші напрямки співпраці ХНУ, ХСПП та ООРХО разом з органами державної влади. Підсумками засідання стали відповідна постанова й угода про співпрацю, яку підписали ректор ХНУ Микола Скиба та президент ХСПП, ООРХО Іван Дунець. Попереду в обох сторін конкретна робота з реалізації досягнутих домовленостей на практиці.
Володимир Разуваєв