Знакова подія сталася днями у шахових колах Хмельниччини. Нашому земляку, арбітру Міжнародної федерації шахів Анатолію Харькову на засіданні президентської ради ФІДЕ було присвоєно звання міжнародного арбітра — найвище у шаховому світі. Відтак хмельничанин, який є заслуженим ветераном цього інтелектуального заняття, кандидатом у майстри спорту, став 21-м міжнародним арбітром з шахів в Україні. Відтепер він отримав право проводити й очолювати суддівство змагань з шахів під егідою ФІДЕ будь-якого рангу, зокрема найвищого — міжнародного. Знакова подія сталася днями у шахових колах Хмельниччини. Нашому земляку, арбітру Міжнародної федерації шахів Анатолію Харькову на засіданні президентської ради ФІДЕ було присвоєно звання міжнародного арбітра — найвище у шаховому світі. Відтак хмельничанин, який є заслуженим ветераном цього інтелектуального заняття, кандидатом у майстри спорту, став 21-м міжнародним арбітром з шахів в Україні. Відтепер він отримав право проводити й очолювати суддівство змагань з шахів під егідою ФІДЕ будь-якого рангу, зокрема найвищого — міжнародного.
Починалася шахова біографія Анатолія Харькова ще у далекі шкільні роки. Гартувалася його майстерність у численних турнірах і чемпіонатах міста, області, України — спочатку серед юнаків, а згодом і серед дорослих майстрів. Разом з майбутнім міжнародним гросмейстером Лідією Семеновою він успішно захищав спортивну честь заводу трансформаторних підстанцій. В одній команді з відомими на Поділлі шахістами, кандидатами у майстри спорту Володимиром Мартиновим, Станіславом Цибульським і Семеном Капустіним Анатолій Харьков став чемпіоном України в командному заліку в грі за листуванням, виграв першість міст Кам’янця-Подільського і Хмельницького.
Участь у змаганнях паралельно дозволяла засвоювати досвід суддівства у таких знаних фахівців, як суддя всесоюзної категорії Олександр Ульський, його відомих в Україні колег Р.Антонової, О.Товчиги, С.Полеського, Л.Боданкіна, Ю.Седляра, Р.Колесникова та інших. Самостійно Анатолій Харьков почав робити перші кроки на цьому поприщі в 1962 році. Знаковими віхами на цьому шляху стали суддівство VІІ Всесвітньої дитячої шахової олімпіади в Артеку, фінальних змагань на чемпіонатах України, престижних турнірах у Львові, Чернівцях та інших містах. Бажання досягти рівня висококваліфікованого арбітра змусило його постійно опановувати всі грані обраної професії, поєднувати практичний досвід з теоретичними знаннями, вивчати роботи найавторитетніших світових фахівців. Так, крок за кроком, невгамовний хмельничанин долав одну сходинку за іншою: суддя республіканської, національної категорій, арбітр ФІДЕ. І ось тепер йому підкорилася найвища вершина суддівства — міжнародний арбітр з шахів.
Вітаємо Анатолія Леонтійовича з цим досягненням і бажаємо йому багаторічної та плідної роботи на творчому шляху.
В.Білорусцев