Побачив світ уже третій альманах духовної поезії “Хліб по воді”, виданий у нашому місті товариством “Через поезію — до Бога”, за благодійної підтримки меценатів. Презентація відбулась у міському територіальному центрі соціального обслуговування. Кожен випуск альманаху пронизаний любов’ю до Бога і людей. “Як життя тече з дерева та гілочки, так і Божа любов тече з неба в наші життя і через нас в інші долі”, — пише в передмові альманаху нат-хненниця видання Зоя Белінська.
Свято духовної поезії — презентація видання, відбулося для літніх людей, яких обслуговує територіальний центр, і для старшокласників НВК №4. Як кажуть організатори, саме люди зрілого віку і молодь ближчі до духовності, відкритіші Богу. “На перехресті поколінь” — так символічно назвали організатори презентаційний вечір. Лунку поезію, звернену до неба, читали для присутніх гостей автори. Лірику віршів доповнила музика — прозвучали задушевні пісні у виконанні хору “Надвечір’я”. Для молоді творчий захід став не тільки цікавим, а й корисним. Професійну критику щодо власних проб пера отримали учні районної літературної студії “Прибузькі проліски”. Таланти дітей у літературі оцінили автори “Хліба по воді”. Вони відзначили, що молоде покоління хмельничан не втратило жаги до римованого слова, творчість початківців — цікава, хоч над професійністю римування ще потрібно працювати.
По завершенню презентації сторінки “Хліба по воді” листали всі, ділилися враженнями, думками щодо змісту, отже, слово літературне таки зачепило. “Нинішня поезія різниться змістом, формою, стилями, але у ній мало глибинного, того, що дійсно повинні проповідувати письменники, поети. Рада, що “Хліб по воді” не потрапив у струмінь пересічної поезії, тут є істина, повчання, краса”, — каже присутня на презентації читачка Оксана Радима.
Відгукнувся про поетичну збірку і член міжнародного ПЕН-клубу Петро Сорока: “Вихід цього видання — подія небуденна, бо за допомогою поетичного слова його автори намагаються не тільки виповісти душу, а й врятувати її. Вищого завдання для людини немає і бути не може. Нині духовна течія в українській поезії набирає все більшої сили і тільки пересічній людині може видатися, що вона означена кількома іменами. Як правило, називають Євгена Сверстюка, Степана Сапеляка, Раїсу Лишу, Людмилу Литвинчук, Галину Маневу… Насправді перелічити всіх, хто прихиляється душею до Бога, не так легко, цей список зайняв би багато місця і часу. Та й не завжди ці імена широко знані. Бо віруючі — люди скромні, самодостатні й реклама-марниця і гучний піар не для них. Альманах “Хліб по воді” знайомить нас саме з такими авторами… Мені добре у теплій аурі всіх авторів альманаху…”.
Наш кор.