В усьому світі тривають процеси старіння населення. Україна не є винятком. Уже сьогодні маємо незадовільне співвідношення тих, хто працює, і пенсіонерів. Якщо в державі на 100 працюючих припадає 88 пенсіонерів, то у Хмельницькому на 100 працюючих — 73 пенсіонери. Сьогодні, щоб виплатити пенсію, Пенсійний фонд покриває нестачу власних коштів за рахунок державного бюджету. З огляду на таку фінансову ситуацію Пенсійний фонд незабаром буде неспроможний виплачувати пенсію у повному обсязі та без затримок. Якщо нічого не змінювати, держава не зможе покривати зростаючий дефіцит Пенсійного фонду. Саме тому слід запроваджувати заходи щодо поліпшення цієї ситуації.
В усьому світі тривають процеси старіння населення. Україна не є винятком. Уже сьогодні маємо незадовільне співвідношення тих, хто працює, і пенсіонерів. Якщо в державі на 100 працюючих припадає 88 пенсіонерів, то у Хмельницькому на 100 працюючих — 73 пенсіонери. Сьогодні, щоб виплатити пенсію, Пенсійний фонд покриває нестачу власних коштів за рахунок державного бюджету. З огляду на таку фінансову ситуацію Пенсійний фонд незабаром буде неспроможний виплачувати пенсію у повному обсязі та без затримок. Якщо нічого не змінювати, держава не зможе покривати зростаючий дефіцит Пенсійного фонду. Саме тому слід запроваджувати заходи щодо поліпшення цієї ситуації.
Із запропонованого урядом законопроекту із двох шляхів: зменшити розмір пенсії або підвищити пенсійний вік, обрано другий, адже в нашій державі й так низький рівень пенсійних виплат. Наприклад, у Хмельницькому пенсію до 800 гривень отримують 16266 осіб або 24,7% пенсіонерів. На ці кошти вкрай складно прожити.
Сьогодні проходить масштабне громадське обговорення пенсійної реформи. Управління ПФУ у місті Хмельницькому також проводить широку роз’яснювальну роботу серед населення. З цією метою проводяться зустрічі на підприємствах, установах, організаціях міста, всі охочі запрошуються на семінари, які проводяться в управлінні. На гарячу та пряму телефонні лінії нашого управління щодня телефонують мешканці міста, аби отримати достовірну інформацію щодо пенсійного реформування. З метою вивчення громадської думки проводиться анкетування. Аналіз анкет показує, що люди ставляться по-різному до запропонованих змін. Наприклад, більшість громадян (62% респондентів) схвально реагують на зміни, що стосуються підвищення мінімального необхідного страхового стажу для одержання пенсії за віком — від 5 до 15 років. Що стосується громадян, які не матимуть 15 років пенсійного страхового стажу, то їм доведеться звертатися в управління праці та соціального захисту населення за призначенням соціальної допомоги, а виплата такої допомоги значно нижча, ніж пенсія. Отже, хто що заслужив, те й отримає. 55% респондентів позитивним вважають введення накопичувальної системи, оскільки в майбутньому цими накопиченнями людина зможе самостійно розпоряджатися. 58% респондентів підтримують пропозицію запровадження при виході на пенсію працівникам освіти, культури та охорони здоров’я виплати одноразової допомоги у розмірі 10 призначених їм пенсій. 87% громадян підтримує обмеження максимального розміру пенсії на рівні 12 прожиткових мінімумів, зменшення спеціальних пенсій до загального рівня, на період роботи пенсіонера та встановлення пенсій для державних службовців на рівні, що не перевищує 80% від їх заробітної платні.
Звісно, тим жінкам, які б мали виходити на пенсію у найближчі роки, реформування пенсійної системи не до вподоби. Адже вони будуть змушені працювати довше. Невдоволення викликає підвищення страхового стажу (72%) та врахування для призначення пенсії розміру середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (68%). Серед аргументів, що пояснюють невдоволення, — низький рівень життя більшості населення, складна екологічна ситуація, а також зневіра, що реформи зможуть покращити у майбутньому життя пенсіонера. Серед пропозицій щодо покриття дефіциту пенсійної системи — підвищення платежів підприємств до ПФ, збільшення відрахунків із заробітної плати працюючих, але ніяк не підвищення страхового стажу та пенсійного віку. Неоднозначною є думка людей щодо проведення перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам та пропозиція щодо призначення пенсій із заробітної плати лише за даними персоніфікованого обліку. Хоча запропонована пропозиція звільняє людей від необхідності ходити на підприємства, установи, організації (а в разі їх ліквідації — в архіви) й збирати довідки про зарплату для пенсійних нарахувань.
Зміни в житті будь-якої країни завжди зачіпають суспільство, яке реагує на них неоднозначно. Зрозуміло, що реформування в системі обов’язкового державного пенсійного страхування також має своїх прихильників та супротивників. Але в даній ситуації слід виважено поставитися до законопроекту, від якого залежатиме встановлення соціально справедливої системи пенсійного забезпечення.
В.Кабанюк, головний спеціаліст управління ПФУ у м. Хмельницькому