“Екологічна політика держави. Виклики. Загрози. Проблеми та шляхи їх вирішення” — таку тему науково-практичної конференції обрав її організатор — обласний комітет Соціалістичної партії України. До підготовки та проведення конференції долучилися кафедра екології Хмельницького національного університету, обласна громадська організація “Подільське екологічне товариство” та обласний благодійний фонд “Паритет”. Учасниками стали науковці, фахівці природоохоронної сфери, активісти екологічного руху, представники громадськості, партактив СПУ.
“Екологічна політика держави. Виклики. Загрози. Проблеми та шляхи їх вирішення” — таку тему науково-практичної конференції обрав її організатор — обласний комітет Соціалістичної партії України. До підготовки та проведення конференції долучилися кафедра екології Хмельницького національного університету, обласна громадська організація “Подільське екологічне товариство” та обласний благодійний фонд “Паритет”. Учасниками стали науковці, фахівці природоохоронної сфери, активісти екологічного руху, представники громадськості, партактив СПУ.
Ініціатива подільських соціалістів у проведенні цієї широкої екологічної дискусії не випадкова. Соцпартія не є нині привладною політичною силою, отож безпосереднього впливу на політику щодо екологічної безпеки регіону обласна організація СПУ не має, але положень своєї програми “Справедлива Хмельниччина” намагається дотримуватись. Якраз одним із розділів програми є “Екологічна безпека”. Відтак можливою на сьогодні формою реалізації завдань і стала науково-практична конференція, котра окреслила найактуальніші питання екологічної політики. На жаль, саме повноважні представники держави у регіоні це представницьке зібрання проігнорували, хоча до участі в ньому посадовці облдержадміністрації були запрошені. Їхня відсутність лише підкреслила другорядність екологічних питань для нинішньої влади. Натомість реалії доводять надзвичайну важливість цієї проблематики для життєдіяльності як нашого регіону, так і всієї держави. Про це йшлося на конференції.
“Поділля потребує екологічної безпеки, — наголосив перший секретар обкому СПУ Геннадій Савосін. — Натомість маємо розчленування єдиної системи управління і контролю екологічних процесів в області, яке призвело до хаосу та безконтрольності, підміни конкретної планової роботи її сурогатом. З ліквідацією районної ланки державної природоохоронної служби активізувалося несанкціоноване використання надр, біологічних та гідроресурсів”.
“Злочином перед українською землею” вважає лауреат обласної премії в галузі природничих наук та екології ім. П.Бучинського О.Костюк той факт, що, за статистикою впродовж останнього десятиліття кількість гумусу в ґрунті знизилася на 20%, це “катастрофічні темпи”. На його переконання, цьому сприяло знищення колгоспів з їх потужним тваринництвом, коли завдяки їм у ґрунт вносилися гній та компост. “Сучасні латифундисти застосовують в агротехніці лише міндобрива, стимулятори росту і гербіциди, а те, що земля при такому господарюванні довго не витримає, їх не обходить, цікавлять лише великі гроші”.
Про сумнівність нинішньої стратегії земельних реформ і загрозливі реалії ринкової кон’юнктури свідчить поступове зменшення площі культур кормової групи, зокрема багаторічних трав, які складають основу ґрунтозахисних сівозмін, й розширення навпаки посівів технічних культур: сої, ріпаку, соняшнику, що призводить до небезпечних екологічних наслідків, зокрема виснаження ґрунтів, їх ерозії та дегуміфікації. На цьому акцентував перший секретар Шепетівського райкому СПУ В.Кондратюк.
Лауреат премії ім. П.Бучинського С.Молодоженя звернув увагу на соціальний аспект ігнорування екологічних проблем, моральну відповідальність чиновників, “нових українців” і навіть народних обранців. Як приклад, у Полонському районі процвітає “елітне” браконьєрство в орнітологічному заказнику “Великоберезнянський” та заказнику “Ліснянський” на Шепетівщині, де “частими учасниками стають депутати Верховної Ради, обласної ради, представники силових структур, високопосадовці”.
Натомість для України прикрим явищем є низька корпоративна соціальна відповідальність. Пр це твердить старший викладач Хмельницького економічного університету Ю.Бас: “Половина вітчизняних підприємств, за результатами опитування, не здійснює заходів з охорони навколишнього середовища і не має чіткої відповіді щодо поведінки у випадку, коли їхня продукція або виробничий процес матиме небажаний ефект для екології, якщо цей аспект не врахований законодавством”.
Визнавши чимало інших негативів для екосистеми та фіторізноманіття Хмельниччини, учасники конференції відзначили й зусилля природоохоронців, науковців та активістів екологічного руху щодо збереження навколишнього сере-довища, досягнень у цій галузі. Так, найбільшим успіхом у цьому стало створення в області Національного природного парку “Мале Полісся”. Про його непросту історію та велике значення для збереження біоландшафтного різноманіття краю розповів голова постійної комісії з питань охорони довкілля та раціонального природокористування громадської ради при облдержадміністрації Р.Білик. “Маємо пишатися, що цей парк став першим в Україні національним природним парком, який згодом стане екоядром регіональної екологічної мережі Хмельниччини та національної екомережі України. Сталося це завдяки спільним зусиллям та співпраці науковців на чолі з професором Т.Андрієнко, академіком НАН України, численного загону природознавців, спеціалістів природоохоронного відомства, посадовців ОДА”, — підкреслив він. За словами еколога, наступним кроком має стати реалізація на державному рівні проекту національного парку “Верхнє Побужжя”.
Значним досягненням у сфері екологічного виховання і збереження колекції живих рослин є також створення ботанічного саду на території ХНУ, який став “музеєм живої природи”. Позитивними прикладами дбайливого ставлення до навколишнього середовища у матеріалах конференції були відзначені намагання Хмельницької міської ради вирішити проблему утилізації небезпечних відходів, зокрема ртуті, активна позиція осередку Всеукраїнської екологічної ліги щодо оновлення і розширення зелених насаджень. Так, на думку кандидата біологічних наук Т.Виговської, це питання надзвичайно актуальне для обласного центру, де спостерігається розширення небезпечної тенденції щодо “ущільнення” забудов у дворах, прибудов за рахунок газонів, організації нелегальних автостоянок тощо. Вона вважає вкрай потрібними розробку довгострокової програми озеленення міста та збільшення посадок дерев та кущів.
У ході конференції були висловлені й інші пропозиції учасників щодо охорони навколишнього середовища, раціональнішого використання природних ресурсів краю, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності подолян. Разом з виступами науковців та спеціалістів природоохоронної сфери вони увійшли до рекомендацій науково-практичної конференції, які будуть адресовані радам і адміністраціям усіх рівнів. Як було зазначено організаторами зібрання, “ландшафти і природні ресурси не можуть бути товаром, а ідеологія “ринкового реформування” у сфері природокористування не має перспективи”.
Володимир РАЗУВАЄВ