Напередодні Дня Незалежності ми звернулися до депутатів міської ради з трьома запитаннями: Чи виправдалися ваші надії зі здобуттям Україною незалежності? Які зміни чи зрушення можете визначити у нашому місті за роки незалежності? Чи відчуваєте впевненість у завтрашньому дні, особистих перспективах?
Напередодні Дня Незалежності ми звернулися до депутатів міської ради з трьома запитаннями: Чи виправдалися ваші надії зі здобуттям Україною незалежності? Які зміни чи зрушення можете визначити у нашому місті за роки незалежності? Чи відчуваєте впевненість у завтрашньому дні, особистих перспективах?
Віктор Байдич, директор гімназії №2, депутат міської ради п’ятьох скликань, зокрема першого у 1990-1994 роках (фракція ВО “Батьківщина”):
— Бажання мати свою державу притаманне кожному народу і ми, українці, заслужили це право. Для нас це не була випадковість, манна небесна, як дехто вважає. Українська державність вистраждана багатьма поколіннями, отож вона не була дарунком долі.
Світлі надії, пов’язані з незалежністю, були в усіх нас, їх було надзвичайно багато, хоча виправдалися далеко не всі з них. Ми сподівалися, що Україна, маючи величезний потенціал, займе своє місце у десятці найрозвиненіших країн світу, відповідним буде і рівень життя нашого народу. Поки що цього не сталося через об’єктивні причини. Далися взнаки зовнішні фактори: економічні, геополітичні, свою роль зіграла наша непроста історія, складний процес формування української нації. Але головне, що ми вже маємо власний дім, у якому все тепер залежить лише від нас самих.
Для мене велике значення має те, про що мріяв завжди: нарешті бачимо реальний розвиток української національної культури, збереження та вшанування історичної спадщини, позбавленої ідеологічних нашарувань, поступове усвідомлення нашими громадянами, що вони є українцями, які живуть на своїй землі. Зрозуміло, що розбудова держави — процес копіткий, зокрема у соціально-економічній площині, але все в наших руках, отож усі мрії та сподівання обов’язково будуть реалізовані.
Наочний приклад здобутків незалежності — наше місто. Злам старої соціально-економічної системи дозволив вивільнити творчий потенціал людей. Навіть у складних умовах розвалу СРСР хмельничани знайшли себе і міська влада активно сприяла цьому. Недарма Хмельницький називають містом підприємців, які підвищують не лише свій добробут, а й розвивають, розбудовують своє місто. Завдяки цьому воно стає європейським, сучасним, яким заслужено можемо пишатися: будівлями, спортивними і дитячими майданчиками, парками, культурно-мистецькими закладами, благоустроєм мікрорайонів. У цих чудових умовах виховується наша молодь, вона має можливість себе реалізувати. Упевнений, що з часом поступово у нас виховається і загальнолюдська культура, відчуття власної гідності.
Я, образно кажучи, продукт старої системи, коли держава визначала і диктувала все у нашому житті. Звідси й виникала впевненість у майбутньому, але все це було жорстко регламентовано і людина не могла повністю себе реалізувати. Як безмежний оптиміст вірю, що у нас невдовзі нашими ж руками і спільними зусиллями побудується суспільство, в якому кожна людина відчуватиме свою потребу й особисті перспективи. Україна буде такою державою, яка займе чільне місце в Європі та увійде до десятки найрозвиненіших країн світу.
Андрій Кучер, приватний підприємець (ПП Кучер), депутат міської ради VІ скликання (фракція Партії регіонів):
— Я — людина молода і будь-які порівняння можу робити з погляду на розповіді своїх батьків та рідних. Відтак разом з ними пишаюся, що нарешті Україна стала суверенною державою, а не частиною СРСР і, на відміну часів диктату, щодо себе може нині сказати “ні!” будь-якому сторонньому впливу, мати свою думку, незалежну від інших країн. У нас здійснюються масштабні реформи в усіх сферах життя і за це нас поважають у світі. Завдяки їм українська мова є єдиною державною мовою, дійсно національними стали культура й освіта, відроджуються давні традиції, пам’ять про історичні постаті та події — все, про що століттями мріяв наш народ, про що мріяли мої батьки і я особисто.
На власні очі бачу, якими високими темпами розвивається наше місто: будується житло, сучасні торговельні центри, відкриваються заклади культури, започатковуються мистецькі та святкові заходи, проводяться ярмарки, прикрашаються вулиці, створюється благоустрій територій. Відроджується духовність, люди потягнулися до церкви, збудовано багато чудових храмів різних конфесій. Ці зміни особливо важливі для молоді й вона це відчуває. Подивіться, як змінюються наші школи: нове сучасне обладнання, комп’ютеризація, спортзали, численні конкурси та олімпіади. Молоді люди відчувають себе українцями, цікавляться історією країни, рідного міста. У нашому комп’ютерному магазині ми відкрили виставку вишиванок і бачимо, наскільки це приваблює покупців і не лише їх. А скільки побільшало туристів, особливо після “Євро-2012”, розширилося зв’язків з іншими містами України та світу! Відкрилося багато вищих закладів освіти — який це простір для молоді, для можливостей себе реалізувати! Хмельницький стає все ближчим до Європи, до сучасного цивілізованого світу. І все це завдяки здобуттю Україною незалежності.
Зрозуміло, що коли здійснюються реформи, життя має певні труднощі, але через них пройшли всі країни Європи. Натомість ці реформи забезпечують майбутнє України, а відтак і щасливе, заможне життя кожного її громадянина. Впевнений, що реформи виведуть нашу країну до спільноти цивілізованих, розвинених держав світу. Всі проблеми будуть подолані об’єднаним суспільством, яке сформується у націю — українську.
Підготував Володимир РАЗУВАЄВ