Олексій, службовець:
— Постійне зростання цін на все вже просто дістало! І підвищення вартості квитків у розпал літніх відпусток викликало в моїй родині велике обурення — планували провідати бабусь: одну — на Запоріжжі, іншу — на Сумщині. А нас четверо — батьки, я і моя дружина… Звичайно, все одно поїдемо, бо давно не бачилися. Але чому, якщо підвищують зарплату чи пенсію, то на 10-20 гривень, а як ціни на щось — то одразу на 10%? Це несправедливо й нечесно!
Олександр, адвокат:
— Подорожчання квитків на 10-15% для мене особисто не принципово, хоча доводиться багато їздити, передусім до столиці. Мене більше хвилює питання якості пасажирських перевезень, рівень обслуговування. Скажу, як є: якщо вночі довелося добиратися потягом до Києва, то зранку з вагону виходиш як, даруйте, бомж — одяг і взуття в пилюці, освіжитися ніде — туалет у такому стані, що заходити бридко. Як у такому вигляді йти до органів влади, юстиції, суду? Для адвоката зовнішній вигляд має велике значення. Я готовий платити ще на 10% більше, якби тільки поїздки були комфортними.
Лариса Гнатівна, пенсіонерка:
— Мені особисто їздити нікуди, та й немає за що: живу на пенсію. А от по родині доньки, де двоє онуків навчаються у Львові, це може з початком навчального року вдарити. Хлопці вже прикидали, що на поїздки додому навіть по студентських квитках на двох доведеться в місяць тратити більше гривень на двісті.
Оксана, підприємець:
— Подорожчання квитків — це ще найменша, як на мене, проблема. Аби вони були, коли треба. От зараз у південному напрямку виїхати проблематично, та й до Києва не завжди купиш на зручний час — мені щоразу намагаються впихнути квиток на потяг, який приходить у столицю о 5-й ранку, коли ще навіть станція метро “Вокзальна” зачинена, мовляв, на інші немає. А згодом виявляється, що таки є. Дуже дратують постійні зміни руху потягів, не встигнеш пристосуватися, як вже щось змінили. Я була за кордоном, там будь-яка поїздка залізницею сприймається як приємна подорож. А у нас це випробування на міцність нервів та здоров’я. Якщо ми йдемо до Європи, то й ціни на все рано чи пізно будуть європейськими. Але в Європі людина, купуючи квиток, знає, за що платить. А у нас ще думає, чи благополучно добереться.