Серед постійних комісій міської ради є та, до функцій якої належать питання соціально-економічного розвитку міста, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та підприємництва. Про те, як вона і загалом міська рада можуть впливати на ці галузі, наша розмова з головою комісії, депутатом міської ради Сергієм Мандзієм.
Серед постійних комісій міської ради є та, до функцій якої належать питання соціально-економічного розвитку міста, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та підприємництва. Про те, як вона і загалом міська рада можуть впливати на ці галузі, наша розмова з головою комісії, депутатом міської ради Сергієм Мандзієм.
— Сергію Володимировичу, з погляду на функції вашої комісії може скластися враження, що вони є відголоском минулих часів, коли міська влада мала вплив на діяльність підприємств, принаймні місцевої промисловості, міської енергетики та зв’язку. Нині зовсім інші реалії ринкової економіки, отож якими можливостями наділена ваша комісія і чи вони є насправді?
— Упевнено можу сказати, що в міській раді нинішнього скликання ці функції є актуальними і реальними. Оскільки ми живемо і працюємо у системі не планового, а ринкового господарювання, тим більше є необхідним орган, який би координував інтереси різноманітних суб’єктів господарювання з інтересами міської громади. Щороку сесія міської ради затверджує план соціально-економічного розвитку міста — головний документ, який визначає всі напрямки діяльності господарства міста, перспективи його окремих галузей. За цим стоять конкретні питання місцевих податків і зборів, оренди землі та приміщень комунальної власності, можливості певної допомоги підприємствам і підприємцям, а загалом — наповнення бюджету міста. Цей базовий документ обов’язково проходить процедуру апробації нашої комісії, власне як і всіма іншими, але наша є профільною для нього як проекту рішення сесії міської ради.
— Якщо подивитися на промисловість, то, наприклад, завод “Новатор” є державним підприємством, а всі інші — у приватній власності. Яким для них може бути вплив міської влади, крім, скажімо, фіксації статистичних даних?
— Так, галузь промислового виробництва у нас докорінно змінилась: одні підприємства стали приватними, інші взагалі припинили існування. Але з часом з’явилися нові виробництва, котрі поступово заповнюють цю нішу. Як приклад, підприємство “Карат”, яке з формату малого бізнесу перетворилося на провідного виробника килимів у нашій країні й відоме нині за її межами. І це не поодинокий приклад. У нашому місті потужною галуззю стає легка промисловість, зокрема швейна. За різними оцінками, число швейних цехів сягає декількох сот, їхні вироби розповсюджуються як на наших ринках, так і в інших регіонах України. Певні масштаби у підприємств, які займаються виробництвом меблів, вікон та дверей, переробкою сільськогосподарської продукції… Якраз важелі впливу на їхню діяльність у міської влади конкретні та реальні: щодо оренди приміщень та землі, рівня оподаткування тощо. Щоправда, варто зазначити, що ці підприємства потребують більшої уваги та підтримки з боку міської ради. Це тема окремої розмови.
— Подивімось на енергетику та зв’язок, де панують природні монополісти ПАТ “Укртелеком” і “Хмельницькгаз”, котрі захищені на законодавчому рівні. Де тут може бути вплив міської ради?
— Дійсно, ці підприємства є природними монополістами і практично незалежні від міської влади у своїй діяльності. Але, наприклад, у зв’язку провідне місце нині належить операторам стільникового зв’язку, провайдерам Інтернету. Саме у цій площині міська рада має свій вплив. Останнім часом наша комісія вже неодноразово виносила на пленарні засідання міськради питання місцевої ініціативи, коли мешканці житлових будинків скаржилися на негативи, на їхню думку, котрі спричиняють станції мобільного зв’язку. Результатом стало ухвалене Положення, яким регламентується розміщення цих станцій, зокрема воно забороняється поблизу навчальних закладів та житлових будинків у разі перевищення встановлених санітарних норм. З боку міської ради це був перший зроблений крок, який, на жаль, досі не підтриманий на державному рівні.
Щодо енергетики в місті є конкретні напрацювання з розвитку альтернативних джерел енергоносіїв, зокрема поширення когенераційних установок у мережі наших комунальних підприємств. Сесія міської ради ухвалила також міську програму енергозбереження, що передбачає спільну дольову участь міста і мешканців в утепленні будинків. Це реальні кроки і перспективи з розвитку цих галузей, на які ми маємо безпосередній вплив.
— З транспортом, мабуть, ці питання вирішувати легше?
— Наведу лише один приклад. З нинішнього року в місті діє нова схема маршрутів пасажирського транспорту: як комунального, так і приватних перевізників. Вона була розроблена науковцями спільно з фахівцями міста і депутатами міськради. Це був значний крок у вдосконаленні пасажирських перевезень: справедливому і раціональному розподілу маршрутів, соціальними зобов’язаннями перевізників. Справа це нова, отож потребує подальшого доопрацювання. Для цього необхідний тісний взаємозв’язок з людьми, які користуються міським транспортом, щоб у ньому був належний порядок. Особисто готовий реагувати на всі зауваження на своєму сайті http://j.mp/mandzij. Всі негативи відслідковує й управління транспорту, до якого за телефоном 79-55-77 може звернутися кожен. Нам потрібні спільні зусилля, щоб рівень пасажирських перевезень відповідав міжнародним стандартам. І ми обов’язково цього досягнемо.
— Щодо розвитку підприємництва, то це, очевидно, торгівля, зокрема наші ринки?
— Якраз у цьому виникає найбільше питань — з погляду на перспективу. Надавши у 1990-х роках “зелене світло” ринкам, місто зробило величезний прорив у розвитку торгівлі та суміжних з нею галузей. У найважчі для економіки часи з’явилися робочі місця, розширилися можливості для наповнення міського бюджету. Ринки стали містоутворюючим підприємством, замінивши собою колишні промислові велетні. Але чи правильно ми розпорядилися наслідками цього прориву в усьому? Так, торгівля сприяла підвищенню добробуту багатьох хмельничан: краще житло, автомашини, дачі тощо. Розвивалася будівельна галузь, розбудовувалося місто. Однак ми у якийсь момент забули, що основою економіки, міцного добробуту людей завжди були і є виробництво, а також сфера послуг. Ось про що треба думати надалі, дбаючи про майбутнє Хмельницького.
Водночас необхідно зберегти цю “курку, яка несе золоті яйця,” — торгівлю. Маємо відзначити, що міська влада докладає чимало зусиль для цього, розуміючи потребу якісних змін. У нас поступово, замість лотків і кіосків, з’являються торговельні центри, вдосконалюється інфраструктура ринків, у місто приходять потужні інвестори. Але ж є у всьому певний вплив філософії вчорашнього дня: поширення лише роздрібної, а не гуртової торгівлі в сучасному вимірі. Як приклад — побудова торговельного центру “Європа”, котрий фактично лише розширив старі ринки, які цього не потребували. Інша річ — сучасний, багатопрофільний центр гуртової торгівлі та сервісних послуг, який може надати потужний імпульс для підприємницького середовища.
— Втім, це також тема окремої розмови, отож виходячи з усього, якими для міської влади можуть бути пропозиції вашої комісії на найближчу перспективу?
— Насамперед, розробка нової Програми соціально-економічного розвитку міста — не формалізованого традиційного документа, а на іншій основі — щодо тактики і стратегії у сучасному форматі. Залучити до її формування треба широкі верстви суспільства: науковців, громадські об’єднання, депутатський корпус, бізнес-середовище. Це має бути документ, який передбачатиме не тільки адмінресурс міської влади для своєї реалізації, а й спільну участь усієї міської громади. Хмельницький не повинен залишатись осторонь сучасних тенденцій світового розвитку, а шукати свою нішу в розподілі та використанні власних ресурсів.
Підготував Володимир РАЗУВАЄВ