Попри те, що на адресу керівництва міста нещодавно був направлений лист за підписом “підневільних” його дирекції працівників облмуздрамтеатру зі звинуваченнями на адресу “Проскурова” та її редактора Б.П.Теленька, в якому він та газета звинувачуються в усіх мислимих і немислимих гріхах, здається, потрохи там крига (тьфу, тьфу!) починає скресати. Мабуть, дала свій результат і прес-конференція, яку організувала наша газета для місцевих і не тільки журналістів членів ініціативної групи працівників театру, які протестують проти дій свого директора П.І.Данчука, оголосивши голодування.
Попри те, що на адресу керівництва міста нещодавно був направлений лист за підписом “підневільних” його дирекції працівників облмуздрамтеатру зі звинуваченнями на адресу “Проскурова” та її редактора Б.П.Теленька, в якому він та газета звинувачуються в усіх мислимих і немислимих гріхах, здається, потрохи там крига (тьфу, тьфу!) починає скресати. Мабуть, дала свій результат і прес-конференція, яку організувала наша газета для місцевих і не тільки журналістів членів ініціативної групи працівників театру, які протестують проти дій свого директора П.І.Данчука, оголосивши голодування.
Про це свідчить той факт, що минулого четверга з ними вперше безпосередньо в театрі зустрілася заступник голови облдерж-адміністрації Лілія Бернадська, результатом чого можна вважати те, що того ж дня вони призупинили (!) голодування. Завдяки інформації, яка ширше з’явилася в медіа-просторі про цей конфлікт від журналістів, про нього більше заговорили на всіх рівнях, навіть загальноукраїнському.
18 травня мало відбутися чергове судове засідання по справі П.І.Данчука до газети “Проскурів” та письменника Броніслава Грищука, яке вирішено було перенести. Щоправда, до справи представник позивача долучив ряд документів, серед яких звертали на себе увагу копії дипломів колективу театру за успіхи в театральних акціях, які, до речі, загалом і одержані завдяки творчому вкладу в певні постановки багатьох членів ініціативної групи та ряду акторів (Микола Нелюба, зокрема), режисерів, працівників, які вже звільнені з театру або ж нині перебувають під адмінтиском його директора.
У контексті згаданого звернення до керівництва міста між представниками позивача та відповідачів у присутності судді відбувся діалог на предмет мирного врегулювання даної справи. Тож Б.П.Теленько наголосив, що газета “Проскурів” завжди відкрита для дискусій і висловив здивування, що позивач П.І.Данчук досі не скористався своєю можливістю вступити в полеміку на її сторінках з письменником Броніславом Грищуком після публікації його статті “Бравурна музика на “цвинтарі Мельпомени”. Принагідно зауважимо підписантам згаданого звернення, що жодного дзвінка чи листа з театру на цю тему не існує в природі (вас просто ввели в оману, шановні!), окрім, зрозуміло, тих, що надходять від членів згаданої ініціативної групи, які давали оцінку ситуації в театрі. Дуже шкода, що ніхто досі не пробував опонувати Броніславу Грищуку та Олександру Матросову, які висловили своє бачення про творче обличчя і клімат у театрі в нашій газеті, адже, як свідчить зміст цього документа, його писала доволі вправна професійно рука, хоч і з неправедною метою.
І все ж ми таки сподіваємося, що здоровий глузд у театрі переможе й там запанує спокійна творча атмосфера…
В.СІВАЧ