Музичний календар 2013 року поєднав три дати, на перетині яких сяє відоме українське прізвище Гулак-Артемовський: лютий — 200 років від дня його народження, квітень — 140 років від дня смерті та 150 років оперної прем’єри, яка уславила його ім’я. Семен Гулак-Артемовський — один з чималої когорти наших співвітчизників, які протягом століть (наш час — не виняток) підживлювали підупалу російську культуру. Видатний співак (баритональний бас) віддав 22 роки оперним сценам Петербурга (а в молодості, перебуваючи в Італії, у складі трупи флорентійського оперного театру виконував провідні партії в операх В.Белліні, Г.Доніцетті). Протягом свого сценічного життя Гулак-Артемовський виконав 51 оперну партію, не враховуючи водевільних та комедійних ролей на драматичній сцені. У 1843 році Тарас Шевченко писав з Петербурга своєму знайомому Г.Тарнавському до Качанівки: “Тепер через день дають “Руслана і Людмилу”. Та що то за опера, так ну! А надто, як Артемовський співає Руслана, то так, що аж потилицю почухаєш — далебі, правда! Добрий співака, нічого казать!”
Музичний календар 2013 року поєднав три дати, на перетині яких сяє відоме українське прізвище Гулак-Артемовський: лютий — 200 років від дня його народження, квітень — 140 років від дня смерті та 150 років оперної прем’єри, яка уславила його ім’я. Семен Гулак-Артемовський — один з чималої когорти наших співвітчизників, які протягом століть (наш час — не виняток) підживлювали підупалу російську культуру. Видатний співак (баритональний бас) віддав 22 роки оперним сценам Петербурга (а в молодості, перебуваючи в Італії, у складі трупи флорентійського оперного театру виконував провідні партії в операх В.Белліні, Г.Доніцетті). Протягом свого сценічного життя Гулак-Артемовський виконав 51 оперну партію, не враховуючи водевільних та комедійних ролей на драматичній сцені. У 1843 році Тарас Шевченко писав з Петербурга своєму знайомому Г.Тарнавському до Качанівки: “Тепер через день дають “Руслана і Людмилу”. Та що то за опера, так ну! А надто, як Артемовський співає Руслана, то так, що аж потилицю почухаєш — далебі, правда! Добрий співака, нічого казать!”
Автор цієї першої російської опери М.Глінка займався з Гулаком акторською майстерністю, грою на фортепіано і музичною теорією. Як композитор, окрім романсів і обробок народних пісень, С.Гулак-Артемовський відомий насамперед славетним твором “Запорожець за Дунаєм”, який поклав початок розвит- ку української національної опери.
На щастя, опера вийшла на сцену задовго до сумнозвісного таємного указу (1876 р.) російського імператора Олександра ІІ, в якому йшлося, зокрема, про заборону сценічних вистав і читання та друкування текстів до нот українською мовою. Одначе постановки “Запорожця” були заборонені на сценах імператорських театрів уже 1865 року…
Події лірико-комічної за жанром опери розгортаються майже на побутовому тлі, але в історичному плані їм передують трагічні сторінки з часів запорозької козаччини.
Тут варто пам’ятати і сумний мартиролог цих історичних подій. Репресії розпочав Петро І 1709 року, наказавши зруйнувати Стару Січ (з центром на острові Хортиця) ще до закінчення полтавської кампанії, і запорожці, які перебували тоді у шведському війську, уклавши угоду з ханом, перебралися на кримську територію.
Січ Нова, за кілька десятків кілометрів від Старої (в районі сучасного міста Покровське на Дніпропетровщині), утворена 1734-го на вигоду російського уряду, коли у нього виникла потреба у запорозькому війську.
Ліквідація Нової Січі припадає на 1775 рік: царат після низки перемог у російсько-турецьких війнах скинув маску у своїх стосунках з козаками. Тоді ж, за повелінням Катерини ІІ, запорозьку старшину без суду заслано до Сибіру, а останнього кошового Петра Калнишевського — у Соловецький монастир, який уже в той час був політичною в’язницею. Решті запорожців пропонована альтернатива: або розійтися, або вступити у кінні московські полки. Частина з них так і зробила. Та ті, хто не бажав коритися волі уряду, з дніпровських лиманів подалися до Туреччини, прийнявши владу султана, який надав їм землі, там була заснована найновіша Січ — Задунайська. Так запорожець опинився за Дунаєм.
Тож не сумніваємося, що читачам газети буде цікаво дізнатися, що ця опера незабаром буде представлена хмельницькому глядачеві дещо в незвичному варіанті — у концертному виконанні. Диригент-постановник вистави, директор обласної філармонії Олександр Драган незабаром поділиться з читачами “Проскурова” думками щодо неї. Чекайте інтерв’ю в наступних наших номерах.
Сергій БАДЄЄВ