У понеділок краяни відзначили особливу дату в історії Поділля — День визволення Проскурова від фашистських загарбників. Щоб вчергове згадати героїчні подвиги тих, хто, ризикуючи життям, боронив місто, в обласному центрі відбулися тематичні заходи.
У понеділок краяни відзначили особливу дату в історії Поділля — День визволення Проскурова від фашистських загарбників. Щоб вчергове згадати героїчні подвиги тих, хто, ризикуючи життям, боронив місто, в обласному центрі відбулися тематичні заходи.
Одним із найпотужніших джерел історії краю, зокрема і подій 1944 року, є обласний крає-знавчий музей. Саме тут, у рамках постійно діючої виставки, 22 березня відбулося відкриття експозиції речей, за допомогою яких можна дізнатися про визволення столиці Поділля.
Відвідувачі виставки мають нагоду дізнатися про воєнне минуле краю не лише за експонатами, а й з дослідницьких розповідей краєзнавців. Мир для наших земляків був виборений під час трьох послідовних воєнних операцій: Житомирсько-Бердичівської, Луцько-Рівненської та головної — Проскурівсько-Чернівецької. Остання почалася 4 березня 1944 року. Аж до переможного визволення на території нашого краю, міста тривали кровопролитні бої, які провідні військовики-учасники порівнювали з тими, що відбувалися на Курській дузі. Так вважав навіть сам маршал Жуков. Тому в історичних документах нерідко бої за визволення Подільського краю називають Курською дугою на Поділлі.
Визволення краю у 1944 році стало епохальною подією для всієї України, адже після поразки фашистські війська змушені були відступати на Захід. Останнім звільненим населеним пунктом краю став Жванець. Згодом через річку Збруч радянські війська визволятимуть Тернопільську область, Львівщину, аж до західного кордону України.
Після 25 березня на вулицях Проскурова і Кам’янця-Подільського було знайдено чимало фашистської військової техніки. Саме зброя стала головним експонатом тематичної виставки. Більшість музейних реліквій брали участь у Великій Вітчизняній війні, менша частина передана до музею з військових складів. Тут і гвинтівки Мосіна, кулемети ППС, ППШ, зразки німецького озброєння МП-40, штурмова гвинтівка та карабін-маузер.
Під час війни менше використовувалася холодна зброя, бо лише дві країни-учасниці мали на озброєнні кавалерію — це Радянський Союз і Польща. Загони радянської кавалерії воювали протягом усієї війни, навіть брали участь у штурмі Берліна.
Цінним експонатом музейної виставки є шабля учасника параду Перемоги командира останнього військового подільського підрозділу Радянського Союзу, нашого земляка генерала Осліховського.
Багато крізь роки скажуть і фото, їх теж чимало представлено на виставці. Так, на одному з них — на місці теперішніх казарм Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, в районі залізничного вокзалу йде ліквідація післявоєнних руйнацій.
Ніщо краще не знаменує Перемогу, як блискуча нагорода на військовому мундирі. Головні ордени, медалі — на видному місці виставки. Серед них і орден Слави. “Для того, щоб заслужити три ступені ордена Слави, треба було здійснити надзвичайні подвиги. Людина, яка отримувала такі нагороди, прирівнювалася до Героя Радянського Союзу”, — розповів про суть і зміст головних експонатів краєзнавець Сергій Демидько.
З вдячністю за мир у післявоєнний час чимало речей, навіть побутових, присвячувалися воєнній тематиці. До них належать і дві музейні вази, на яких зображено події 25-ї річниці визволення України та партизанський загін.
Виставка у краєзнавчому музеї — перша сторінка заходів, присвячених Великій Вітчизняній війні, котрі проходитимуть тут аж до дня відзначення Великої Перемоги.
Ірина САЛІЙ