На фоні подій навколо саміту Україна — Євросоюз, який днями таки відбувся у Брюсселі, це повідомлення поки що знаходиться на задвірках інформаційних приводів у вітчизняних медіа та не знайшло адекватної реакції у партійних середовищах. Як на мене, то це дуже дивна реакція, якщо зважити на ті наслідки, які несе з собою оголошення, що надійшло минулого тижня з Москви про спільний футбольний чемпіонат Росії та України, де наші футбольні інституції представляв лише один чиновник.
На фоні подій навколо саміту Україна — Євросоюз, який днями таки відбувся у Брюсселі, це повідомлення поки що знаходиться на задвірках інформаційних приводів у вітчизняних медіа та не знайшло адекватної реакції у партійних середовищах. Як на мене, то це дуже дивна реакція, якщо зважити на ті наслідки, які несе з собою оголошення, що надійшло минулого тижня з Москви про спільний футбольний чемпіонат Росії та України, де наші футбольні інституції представляв лише один чиновник. У поданій на цю тему з білокам’яної інформації наголос було зроблено на величині бюджету цього об’єднаного чемпіонату, рішення про який з української сторони ще ніхто не приймав. Щодо переконливих цифр цього бюджету, то завважмо, що тут постарався російський “Газпром”, який, як заявляє преса, бере на себе більшість цих видатків. І з якого б це дива? — запитає доскіпливий український футбольний вболівальник, якщо від нього ми ніяк не можемо добитися жодних поступок у ціні на російський газ? І не доб’ємося, якщо не підемо шляхом поляків та італійців, які у судовому порядку змусили росіян знизити для них ціни на газ. А ми, виходить, ще й заплатимо з надприбутків “Газпрому”, які він одержує за здирницьку ціну для українців і за об’єднаний чемпіонат з футболу? Якось так і виходить. Он, у Брюсселі Віктор Янукович авторитетно заявляв, що альтернативи євроінтеграції для України не існує, хоч і пояснював, що з приводу Митного союзу з Росією наша держава шукає для себе прийнятну формулу. А тут нам з Москви інший пряник — на тарілочці з бантиком спокуслива пропозиція про об’єднаний футбольний чемпіонат, такий собі футбольний союз і в Україні ще ніхто не оцінив по-належному цю далекоглядну данайську пропозицію з чіткою імперсько-політичною метою. Тут, здавалося б, усім очільникам нашої держави разом з опозицією слід нагадати про інтегруючу роль для нашої нації недавнього Єврочемпіонату, який ми провели разом з поляками, але чомусь усі мовчать. В об’єднаній опозиції “Батьківщина” лише один відомий політик Микола Томенко публічно висловився проти цього далеко не спортивного проекту, а ще голова ФІФА пан Блаттер негативно оцінив цю ідею, з “наших” ще їх підтримують тренер “Металіста” Маркевич та керівник футбольної федерації України Коньков… Уся ж спортивно-футбольна громадськість мовчить, разом з власниками київського “Динамо” та “Шахтаря”, на яких, напевно, магічно подіяли цифри запропонованого кошторису цього об’єднаного чемпіонату…
Зрозуміло, що у прибічників цього далеко не футбольного проекту вистачає бажань і на більше: вони взагалі взялися б і за об’єднання України з Росією, зрозуміло, під протекторатом Кремля. Бо де ж їм зрозуміти, скажімо, той факт, що у Шотландії, яка не є незалежною державою, проходить свій футбольний чемпіонат і сама ідея його об’єднання з англійським є недопустимою? Адже футбол там є заразом і чинником національної ідентичності та патріотизму. На словах про щось подібне можна було почути і під час недавнього Євро-2012 від наших перших осіб держави, а нині поки що ні їх, ні переконливих голосів обурення з лав опозиції з приводу підсолодженої великими грошовими дивідендами ідеї Кремля про об’єднаний футбольний чемпіонат ми ще не почули. І що б це для нас означало?..