Улюблене свято багатьох поколінь хмельничан покликало їх минулої неділі у парк культури і відпочинку ім. Михайла Чекмана. За споконвічними традиціями, люди активно закликали таку бажану в кінці трьох місяців лютих холодів весну, співали веснянки, спалювали опудало зими на вогнищі — “Гори, гори ясно, щоби не погасло!”…
Хмельничан зустрічали знайомими мелодіями духові оркестри Національної академії Державної прикордонної служби, 19-ої ракетної бригади та муніципальний естрадно-духовий. Від міського голови городянам його заступник Григорій Давиденко побажав гарного святкування, міцного здоров’я, родинного затишку.
У цьогорічному першому відкритому міському фестивалі шашлику “Смакота на шампурі”, в якому брали участь десять представників закладів громадського харчування, найбільшу кількість балів здобуло кафе приватного підприємства “Таврія Плюс”. З 13.00 до 17.00 порція смаженого м’яса, а це 100 грамів, вартувала 16 гривень. Скромніше ж можна було підкріпитися традиційним способом: гречаною кашею і гарячим чаєм пригощали з солдатських казанів усіх охочих і тих із них, хто вистояв величезну чергу за дармовим наїдком.
Настрою хмельничанам додали народні пісні в традиційній манері виконання та сучасній обробці від театру пісні “Пісенне мереживо” з Кам’янця-Подільського. У традиційному обрядовому дійстві взяли участь численні творчі колективи нашого міста. Не обійшлося і без ритуального спалення опудала зими, тож холоднеча тепер неодмінно має відступити.
У святі по-хмельницькому змішалося все. Залишки свята з радянських часів — скульптури зі снігу, до речі, цього року саме залишками їх і можна назвати, бо такої малої кількості фігур зі снігу при нинішній багатосніжній зимі, певно, ще ніколи не було. Є люди, які спеціально йдуть у парк, щоб подивитися, що ж цього разу придумали організатори і які снігові герої їх тут зустрінуть. А яке задоволення дітям поз’їжджати, поковзатися з тих гірок, порозглядати, що ж зліплено зі снігу! Зате цього разу на традиційному місці фігур вздовж центральної алеї парку розташувалися численні торговці товарами й розвагами. Чому надали перевагу торговим наметам перед нетривким сніговим дивом? Фігури ж ліплять раз у рік, а торгують у нас чи не на кожному кроці!
Від традицій, сформованих роками, залишились, певно, іти в парк родинами. Проте надто прикро бачити ці родини за численними столами з чарчиною міцної. А як же заборона вживати спиртні напої у громадських місцях? Чи на час свята вона не діє і бере гору заробіток над здоровим глуздом?.. З якого б із численних входів у парк ви того дня не зайшли, усюди побачили б типову картину: компанії зі скатертинами-самобранками з неодмінною пляшкою і закускою… До речі, прибирати після себе з паркових лавочок такі відпочивальники не навчені, за них це мали робити працівники парку. І чомусь подумалося, що недаремно організований фестиваль саме шашликів, до яких наші городяни звикли наливати. А цьогоріч, сидячи за столиками конкурсантів, які брали участь у змагальному дійстві, робили це (мається на увазі — наливали) законно і ніхто з численних міліціонерів, яких того дня для охорони громадського спокою у парку було досить багато, жодних претензій до пияк не мав. Свято ж! Шкода, що чимало юних хмельничан, які іншого часу проведення не бачили, згодом уявлятимуть, що саме так і треба відпочивати, що без пляшки й свята не буває.
Певно, змінювати щось у підході до організації свята зимових розваг таки треба…
Ірина ЛЬВОВ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО