Між Йорданом і Стрітенням, останньої неділі січня, обласна філармонія в органній залі представила програму-спомин по Різдвяних святах. Окрасою та справжнім ідейним стрижнем вечора стала участь відомого музиканта, здавна знайомого хмельничанам Володимира Кошуби, соліста Національного Будинку органної і камерної музики (м. Київ), народного артиста України.
Між Йорданом і Стрітенням, останньої неділі січня, обласна філармонія в органній залі представила програму-спомин по Різдвяних святах. Окрасою та справжнім ідейним стрижнем вечора стала участь відомого музиканта, здавна знайомого хмельничанам Володимира Кошуби, соліста Національного Будинку органної і камерної музики (м. Київ), народного артиста України.
Окресливши коло святочних образів музикою класичних перекладів (Россіні — Ліст, Вівальді — Борс) як символом неперебіжного буття, контрастного сьогочасся, органіст несподівано занурив слухачів у світ соль-мажорної Сюїти представника італійського симфонізму ХХ століття О.Респігі (камерним оркестром філармонії керувала Ірина Бакуліна), музики стільки ж тендітної, як і непередбачувано приголомшливої. Відтінок камерності тут згладжується деяким протиставленням оркестра і органа. Можна було очікувати, що увага публіки буде прикута до другої, повільної частини сюїти (Арія), однак її перебрала Пастораль (третя частина) з не великим, але важливим соло альта, поданим Казимиром Місюренком зі старанною елегантністю й особливим шармом. Цей твір, а надто популярне Адажіо Т.Альбіноні для органа та камерного оркестра (з заворожливим скрипічним соло Оксани Цмур), виявивши притаманні виконавському стилю Володимира Кошуби емоційність, суворий смак, технічну завершеність, якимось особливим чином сприяли розкриттю кращих рис нашого камерного оркестру, нині значно оновленого у складі.
В усьому бриніла свобода, сяяв простір. Останнім часом так буває не завжди: трапляється, що оркестр перевершує самого себе, тоді як іноді, навпаки, не сягає вже набутих висот. Віриться, що, зрештою, колектив наростив свій ресурс.
Наприкінці концерту у виконанні Володимира Кошуби прозвучали різдвяні теми західноєвропейського зразка (Хоральна прелюдія М.Регера). А впізнавані та милі українським серцям народні колядки в талановитих обробках В.Барвінського, В.Камінського, М.Леонтовича в то вибагливому, то лагідно-урочистому, то ошатному аранжуванні Ю.Канюки та М.Скорика принесли незрівнянну насолоду і радість як музикантам камерного оркестру, так і вдячним слухачам, котрі нагородили виконавців щирими оплесками і вигуками “Браво!”.
…Цикл різдвяних святок завершено. І хоча, можливо, нас чекають ще лютневі заметілі, все одно, як казала моя бабця: “Йдеться не до куті, а до червоного яєчка”.
Тож до нових зустрічей в органній залі!
Сергій БАДЄЄВ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО