Істинно віруючі люди завжди залишаються такими, незважаючи на жодні обставини і заборони. Їх життя, справи свідчать про це без особливих зізнань чи реклами. Не секрет, що вірити, ходити до церкви і жити за Божими законами не всім вдається. І на це є різні причини. Так, наприклад, люди з проблемами зору не мають змоги вивчати духовну літературу, знайомитися з життям і діяннями святих. Надзвичайно складно незрячому без супроводу дістатися до храму, важко зорієнтуватися біля святинь та при дотриманні церковних традицій і обрядів. У той же час людям з вадами здоров’я, як нікому, хочеться і потрібно бувати на церковних службах.
Істинно віруючі люди завжди залишаються такими, незважаючи на жодні обставини і заборони. Їх життя, справи свідчать про це без особливих зізнань чи реклами. Не секрет, що вірити, ходити до церкви і жити за Божими законами не всім вдається. І на це є різні причини. Так, наприклад, люди з проблемами зору не мають змоги вивчати духовну літературу, знайомитися з життям і діяннями святих. Надзвичайно складно незрячому без супроводу дістатися до храму, важко зорієнтуватися біля святинь та при дотриманні церковних традицій і обрядів. У той же час людям з вадами здоров’я, як нікому, хочеться і потрібно бувати на церковних службах.
Тому правління УТОС звернулося до управління Хмельницької єпархії УПЦ в особі Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія з проханням допомогти людям з вадами зору подолати перешкоди на шляху до храму.
Собор Різдва Пресвятої Богородиці та Свято-Покровський кафедральний собор і до цього підтримували утосівців — матеріально, виділяли кошти та продукти. На якісно новий рівень стосунків церкви і людей з глибокими аномаліями зору вивели заходи, що проводяться тепер. Це і благодійна акція “Я бачу вас серцем” на відзначення зцілення Ісусом Христом сліпонародженого, і започаткування школи духовності, й проведення спеціальних богослужінь. Завдяки цьому всі охочі мають змогу в спокійній обстановці ознайомитися з розташуванням ікон, аналоїв, призначенням підсвічників, з правилами поводження у храмі, виконанням обрядів тощо. Такі заходи проводяться в церкві у вільний від служби час, а також у приміщенні УТОСу.
Для людей з вадами зору видається різноманітна озвучена література, зокрема й духовна. Але прочитати чи прослухати — це ще не означає правильно зрозуміти. Тому під час таких зустрічей люди отримують відповіді на запитання, що їх хвилюють, і роз’яснення з уст священика.
Утосівці раді, що тепер шлях до храму та його цінностей став більш доступним, за що ми щиро вдячні.
Лариса КІРІКІЩУК, голова Хмельницької обласної організації УТОС